Вакуленко Олександр Олександрович

  Саша завжди був душею компанії. Знайомі і нині згадують, як добре грав на гітарі…

ВАКУЛЕНКО
Олександр Олександрович
( 23.04.1991 – 19.02.2024 )

Олександр народився 23 квітня 1991-го року в селі Коломійці Покровського району Дніпропетровської області. Тут ріс і мужнів, навчався у Коломійцівській загальноосвітній школі. Любив грати на гітарі, за що друзі називали його «Композитор».

Закінчивши школу, Олександр вступив до Дніпропетровського коледжу ракетно-космічного будування. Отримавши фах «технік-технолог (механік)», продовжив навчання в Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара.

А в 2017-му році отримав диплом і відразу ж пішов до війська. Демобілізувавшись, працював у конструкторському бюро «Південне ім. М.К. Янгеля», а потім - в ТОВ «Ретал Україна».

Коли ворог вдерся на рідну землю, Олександр вже 1 березня 2022-го року добровільно став у ряди ЗСУ. Командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7087, молодший сержант Олександр Вакуленко з позивним «Вакула» майже два роки самовіддано боронив Україну від ворога спочатку в Херсонській області, а потім – в Донецькій.

Та 19 лютого 2024-го в тяжкому бою поблизу населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області відважний «Вакула» загинув. Його похоронили у рідному селі. Але ворог стер з поверхні землі село Коломійці, понівечив цвинтарі. Рятуючись від війни, мати Героя Віра Леонідівна знайшла затишок у селі Великі Пріцьки. Замінування відібрало в неї останню можливість відвідати рідні краї, щоб вклонитись могилі сина.

Тож, село Великі Пріцьки, яке стало їй рідним, віднині вшановує, як свого Героя і її сина Олександра Олександровича Вакуленка.

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!