Дичко Руслан Григорович

 Не розлучався з фотоапаратом, хоча сам завжди залишався поза кадром…

ДИЧКО
Руслан Григорович
(23.11.1981 – 11.06.2022)

Руслан народився і виріс у селі Півці, нині Ржищівської громади. Тут ходив до школи. Закінчивши 9 класів, пішов навчатися до Ржищівського гуманітарного фахового коледжу. Потім було навчання в столичному Національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова. Займався туризмом, постійно подорожував, і де б не був, завжди мав з собою фотоапарат.  Любив увіковічнювати миттєвості життя, хоча сам завжди залишався поза кадром. Патріотичні почуття покликали хлопця на захист справедливості ще під час Революції Гідності. А в 2017-му він долучається до Українського Легіону. Стає активним учасником медіаспільноти, працює відеоінженером на одному з телеканалів.

В перші дні повномасштабного вторгнення ворога в Україну Руслан Дичко став на захист рідної країни. 29 березня 2022-го року він вже поповнив лави ЗСУ. Безстрашний воїн з позивним «Дикий» був розвідником та давав відсіч ворогу у складі стрілецького взводу запасної роти однієї з військових частин Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

Життя безстрашного захисника України обірвалося 11 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля селища Краснопілля на Донеччині. Його тіло покоїться в рідній Півецькій землі. 

Відважного воїна Руслана Григоровича Дичка посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 
 

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!