Дорошенко Руслан Петрович

  Руслан за будь-яку справу завжди брався відповідально, з ентузіазмом. Таким і запам’ятали його друзі та колеги

ДОРОШЕНКО
Руслан Петрович
( 02.05.1984 – 12.04.2025 )

Село Грушів на Ржищівщині, де 2 травня 1984-го року народився Руслан Дорошенко, від найпершого дня стало його рідною колискою життя. Мальовничі краєвиди села відкривалися хлопчині обріями безтурботного дитинства, яке згодом перейшло у шкільні будні вже як учня Грушівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Тут він освоїв свої найперші ази життя. Звідси, вже випускником, подався до Ржищівського СПТУ №28, де здобув спеціальність повара-кондитера. У 2003-му юнак пішов на строкову службу до лав Збройних Сил України. А у 2005-му, коли повернувся додому, пішов працювати в столичну ДСНС. Та куди б не привела його дорога життя, скрізь брався за справу з ентузіазмом, відповідально і чітко виконуючи свої обов’язки. Саме таким запам’ятали Руслана Петровича друзі та колеги по роботі.

Війна, що непрохано вдерлася в Україну, змінила все його життя. І коли Батьківщина покликала на допомогу, він не вагаючись став на захист територіальної цілісності рідної країни. Разом з бойовими побратимами Руслан Дорошенко з позивним «Рибак» мужньо протистояв ворожій навалі.

Та під час виконання чергового бойового завдання 12 квітня 2025-го року він загинув. Жорстока війна забрала його мрії, сподівання, надію на створення власної родини. Залишилися у невтішному горі мама, батько та брат. А ще лишилася жити на рідній землі добра пам’ять про Руслана Петровича Дорошенка, який за волю свого народу віддав найдорожче - своє життя. З великими почестями провели земляки в останню дорогу свого Героя та поховали його в рідному селі Грушів.

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!