Голик Віталій Сергійович

 Віталію було для кого жити і було кого боронити…

ГОЛИК
Віталій Сергійович
(02.03.1986 – 19.12.2023)

Віталій народився та жив у м. Києві. Тут, у серці рідної України, він повнив свою душу любов’ю до рідної землі, гартував свою волю, ріс і мужнів. Закінчив одну зі столичних шкіл, отримавши середню освіту, та вступив до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Згодом був призваний на строкову військову службу. А, коли повернувся, закінчив навчання, здобувши спеціальність «економіка підприємства». Столичне місто було для Віталія і рідною оселею, і місцем роботи, і джерелом сили та натхнення. Тут він зустрів своє кохання, створив сім’ю, у любові й злагоді виховував двох діток. А ще дуже любив село Стайки, де проживали його батьки, і часто сюди навідувався з дружиною Лесею та дітьми Кароліною та Іллею. Йому було для кого жити. І йому було кого боронити, коли ворог вдерся на рідну землю.

Тому в березні 2022-го, як стрілець стрілецького взводу, Віталій Голик з позивним «Турист» вже боровся з ворогом у складі першої стрілецької роти 135-го окремого батальйону 114-ої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Отримав відзнаки за оборону України та учасника бойових дій.

У грудні 2023-го, під час виконання  бойового завдання потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Вогнепально-осколкове поранення не залишило шансу… Лікарі відчайдушно боролися за життя відважного воїна, але за кілька днів його серце зупинилося. Мужнього захисника України Віталія Сергійовича Голика з почестями поховано в селі Стайки.

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!