Карпенко Віталій Іванович

КАРПЕНКО
Віталій Іванович
(13.05.1983 – 23.02.2021)

Віталій народився у селі Стайки. Допитливий і невгамовний хлопчина з малих літ наповнив своє серце любов’ю до рідної придніпровської землі. Ще будучи школярем, прагнув осягнути душею славну минувшину своєї маленької Батьківщини, пишався нею та намагався всіма своїми справами примножити її красу і неповторність. Закінчивши школу, Віталій продовжив навчання у Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі. Потім не один рік трудився на благо рідного краю та його людей. Події Революції Гідності покликали всіх свідомих людей до боротьби за свободу і незалежність свого народу.

А коли над Україною нависла біда, Віталій, ні на мить не вагаючись, вже в 2014-му році став на її захист. Боровся за долю і волю свого народу на Сході України, був «Кіборгом» Донецького аеропорту.

Два роки тяжких воєнних баталій не минули просто так. Відважному Захиснику України жорстока  війна, підірвавши його здоров’я, залишила «на довгу пам’ять» чимало недуг і душевних ран. Під їх тягарем у лютому 2021 року серце Віталія Івановича Карпенка після тяжкої хвороби зупинилося. Його упокоїла рідна Стайківська земля.

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!