Коломієць Микола Володимирович

 Микола любив своє село, рідну землю і шанував свою приналежність до великого українського народу…

КОЛОМІЄЦЬ
Микола Володимирович
(19.12.1975 – 25.03.2024)

Микола народився в селі Липовий Ріг. Там промайнуло його дитинство, минули юні роки. Навчався хлопець у Піївській середній школі. Завжди був добрим і спокійним, беручким до роботи. І за  що б не брався, все йому вдавалося до ладу. Закінчивши школу, Микола пішов навчатися до Маслівського аграрного технікуму. Та де б не був, залишався вірним рідному селу. Тут він жив і працював. Тут створив сім’ю, власноруч побудував оселю, в якій турботливо виховував власних дітей. Він любив своє село, рідну землю, шанував свою приналежність до великого українського народу.  І не міг бути байдужим, коли лютий ворог приніс на українську землю біль і руйнування.

Тож коли в листопаді 2023-го Батьківщина покликала своїх дітей на допомогу, не роздумуючи став до лав Збройних Сил України на захист рідної землі від російських окупантів. Захищати свій народ і свою родину йому не завадили ні страх, ні недуги. Микола Коломієць боронив рідну землю від ворога у складі стрілецького взводу на посаді радіотелефоніста. Він разом зі своїми бойовими побратимами мужньо протистояв лютому ворогу, відвойовуючи в нього кожен клаптичок рідної землі.

Та в березні 2024-го під час виконання бойового завдання на Харківщині солдат Микола Володимирович Коломієць загинув. З великою шаною провели земляки свого безстрашного Героя і поховали його в селі Пії.

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!