Копотун Євгеній Володимирович

 Мрія Євгенія стати військовим льотчиком народилася разом з ним…

КОПОТУН
Євгеній Володимирович
(18.05.1995 – 13.07.2022)

Від найпершого дня життя для Євгенія місто Ржищів стало улюбленою малою Батьківщиною. Тут він народився. Тут, на крутих берегах Дніпра, де пройшло його дитинство, хлопчина прагнув доторкнутися рукою до неба. Тут пролетіли молодші шкільні роки і разом з ним підросла його заповітна мрія стати пілотом. Школу він закінчив у Криму. І в 2010-му році Євгеній Копотун вступив до Київського ліцею імені Івана Богуна. А далі було навчання у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба, який у 2017-му році він закінчив з відзнакою. І відразу став на захист України. Два роки, як учасник АТО, молодий пілот бореться за рідну землю. Потім ще рік, з 2020-го до 2021-го бере участь у миротворчій місії ООН в Конго. Війна увірвалася в його життя, коли під час відрядження до Мелітополя він разом зі своїми побратимами під суцільними обстрілами виводив гвинтокрили з палаючого аеродрому. Не раз ще завдавав нищівних ударів російським окупантам відважний екіпаж гвинтокрила Мі-8 на чолі зі своїм командиром Євгенієм Копотуном. Та 13 липня 2022-го року під час виконання бойового польотного завдання на Донеччині, в районі населеного пункту Пречистівка, екіпаж гвинтокрила загинув. Командира екіпажу Євгенія Копотуна поховано поряд з побратимами на Центральному кладовищі міста Броди.

Євгеній Володимирович Копотун - Кавалер ордена Данила Галицького. Його посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. 
 

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!