Лоза Володимир Михайлович

  Володимир завжди дотримувався свого слова, а всі друзі та знайомі поважали його, як людину високоморальну та порядну

ЛОЗА
Володимир Михайлович
( 06.11.1983 – 15.02.2026 )

Володимир народився 6 листопада 1983 року в селі Переволочна Прилуцького району Чернігівської області. Його життєвий шлях згодом привів на Ржищівщину, до села Стайки, що стало для нього рідним домом.

Саме тут минули його шкільні роки - у Стайківській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів. Після школи Володимир продовжив навчання у Київському технікумі залізничного транспорту, який закінчив у 2004 році. У мирному житті він працював на підприємстві ПрАТ «Кагма», а також на Трипільській ТЕС. Був люблячим батьком, чоловіком, надійним другом. Його знали як добру, відкриту і життєрадісну людину, яка ніколи не стояла осторонь чужого горя.

Коли на українську землю прийшла велика війна, Володимир не залишився осторонь. 14 лютого 2023 року він добровільно став до лав захисників України, щоб боронити незалежність і суверенітет нашої держави. Службу ніс гідно і мужньо, проявляв відвагу та людяність, не раз ризикуючи власним життям, допомагав побратимам та рятував поранених.

За службу був нагороджений почесним нагрудним знаком «Ветеран війни - учасник бойових дій», а також медаллю «За сумлінну службу» від командувача військ Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.

15 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині, здійснюючи евакуацію пораненого військового, життя Володимира обірвала атака ворожих дронів. Його більше не обіймуть батьки, не дочекається син, не почують його голосу рідні та друзі. У скорботі залишилися мати, батько, син, сестра та всі, хто знав і любив Володимира.

З почестями провели Володимира Лозу в останню путь у селі Стайки, де він знайшов свій вічний спочинок.

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!