Макаренко Віктор Михайлович

 Віктор був «обстріляним» воїном…

МАКАРЕНКО
Віктор Михайлович
(10.10.1984 – 20.11.2022)

Саме таким пам’ятають Віктора всі, хто його знав. Він народився в селі Старе, що на Київщині. Та згодом доля привела родину Макаренків в село Уляники Ржищівської громади. Закінчивши Балико-Щучинську школу, хлопець пішов навчатися до Ржищівського професійного ліцею, де отримав кваліфікацію – механік.

Коли у 2014-му році над Україною нависла небезпека, Віктор Макаренко добровільно став на захист рідної землі, яку самовіддано боронив протягом трьох років. З початком повномасштабного вторгнення ворога на українську землю, Батьківщина знову покликала досвідченого воїна на захист рідної землі. Віктор був «обстріляним» воїном. І він без вагань став до лав ЗСУ. За мужність і героїзм в боротьбі з російськими окупантами молодшого сержанта Віктора Макаренка відзначено почесними нагородами та відзнаками.

Механік-водій 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського з позивним «Макар» загинув 20 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання на західній околиці міста Бахмут, що на Донеччині. Безстрашного захисника України Віктора Михайловича Макаренка захоронено в рідному селі Уляники.
 

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!