Влада обіцяє скасувати мораторій на купівлю-продаж аграрних земель уже в 2019 році. Яким повинен бути цей ринок і що може підказати досвід розвинутих країн?
На даний час Україна залишилась останньою країною в Європі (крім Білорусі), де повністю відсутній відкритий ринок сільгоспземель. Таких країн у світі ще кілька — Білорусь, Китай, Північна Корея, Куба, Венесуела, Таджикистан, Конго.
Як працює ринок землі у світі та які площі займають учасники ринку в країнах Європи.
В Німеччині 61% учасників ринку обробляє поля розміром 5-50 га, третина оперує більшими територіями. За своїм типом 71% підприємств — сімейні ферми.
Загальні засади закону про оренду та продаж землі в Німеччині ґрунтуються на тому, що ринок повинен сприяти державним планам з розвитку інфраструктури. Преференції щодо державної форми володіння над приватною немає.
При купівлі землі в певних округах діють обмеження на максимальне придбання площ: від 0,15 га до 2 га. При перевищенні цих норм необхідно отримувати дозвіл у владних органах.
У Франції 59% фермерів обробляють поля розміром менше 50 га. Будь-які фізичні та юридичні особи й органи місцевого самоврядування мають право власності на землю. Утім, ринок регулює товариство SAFER —спільнота з управління землями і розвитку аграрного сектору, яка налічує 29 регіональних відділень по всій країні.
Діяльність товариства регулює Міністерство аграрної політики.
Воно має такі важелі впливу на сектор: преференції при придбанні земель, звільнення від податку земельних транзакцій за участю SAFER, що робить придбання і продаж у нього землі вигідним, судовий позов у разі заниження ціни на виставлену власником сільськогосподарську ділянку стосовно рівня ринкових цін.
Законодавство Франції встановлює дев'ятирічний мінімальний термін оренди аграрних земель. SAFER може орендувати фермерські господарства до шести років, сільгоспугіддя — до 12 років
У Нідерландах через високу ціну на землю кількість малих фермерів невпинно скорочується. 16% власників обробляють 30-50 га і займають 24% території, 13% —50-100 га, 32% земель, 18% — понад 100 га, 3% земель.
Держава втручається у ринок землі мінімальним чином. Будь-яка фізична або юридична особа домовляється з продавцем ділянки про купівлю або оренду. Це може бути і громадянин країни, і іноземець. Мінімальний термін оренди —шість років.
У Польщі 92% власників землі — малі ферми. Вони мають до 20 га і займають 52% території. Середній сегмент, 20-100 га, — 7% і 27% землі. Холдингів, які налічують 100 га і більше, — лише 1%, у їхній власності перебуває 22% територій.
Сімейні господарства домінують у сільському господарстві країни. Цим статусом наділене майно, загальна площа якого не перевищує 300 га. Власник такої ферми повинен відповідати певним критеріям: мати середню або вищу освіту та п'ятирічний досвід роботи у сільському господарстві. Ринок регулюють такі норми.
Максимальний розмір угіддя для фізичної особи — 300 га, для юридичної особи — 500 га. Сімейні ферми мають преференції від Агентства сільськогосподарської нерухомості на купівлю виставлених на продаж земель, якщо жодне сімейне господарство не реалізує своє пріоритетне право на їхню купівлю. Агентство продає землі лише через аукціони.
Громадяни можуть виплачувати вартість купленої землі протягом 30 років при створенні ферми і протягом 20 років —при розширенні господарства.
У межах США 42% аграрних гравців ринку обробляють поля розміром до 28 га.
Закони щодо продажу землі відрізняються залежно від штату — кожен має широкі можливості. Загалом США рухаються від повної свободи ринку землі до помірного регульованого продажу там, де мова йде про іноземні інвестиції.
Наприклад, у низці штатів діють обмеження на придбання обсягів землі іноземцями. Найменше угідь можна придбати в Південній Дакоті — 60,7 га.
Айова, Мінесота, Міссурі, Небраска та Північна Дакота забороняють продаж землі іноземцям. У деяких штатах продаж аграрних земель заборонений повністю.
Модель України
В Україні 25% учасників аграрного ринку обробляють ділянки розміром 20-50 га, 20% працюють з різними площами до 20 га. Решту займають більші гравці.
Виходячи із світового досвіду, Україні варто відкрити ринок землі з додатковими заходами для модерації його діяльності. Згідно із заявами уряду, закон про ринок землі України розробляється у співпраці із Світовим банком.
Ось основні положення, у яких сходяться більшість світових експертів.
Повна інвентаризація всіх земель в межах держави.
Забезпечення прозорості ринку та впровадження механізмів захисту від спекуляцій, які попередять придбання землі за безцінь у несвідомих власників.
Спрощення процедури передавання землі.
Вдосконалення механізму іпотеки землі з місцевою реєстрацією за фізичним місцем розташування.
Преференції для попередніх орендарів чи власників під час продажу землі або передавання її в оренду.
Інформація підготовлена за матеріалами
публікацій Економічної правди