ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ
Для зміни відомостей щодо місця здійснення діяльності, податкової адреси платник єдиного податку подає заяву
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у разі зміни відомостей про платника податків, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, зміни вносяться до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).
У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абз. 1 п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:
- платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
- платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
- платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відс.) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розд. V ПКУ;
- платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;
- платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
ГУ ДПС у Київській області
Листуйтесь з органами ДПС через Електронний кабінет
ГУ ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС можна за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Лист має бути у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Звернення юридичних осіб та самозайнятих осіб можна надсилати на електронну пошту post@taх.gov.ua.
Звернення громадян також можна надіслати на електронну пошту zvernennya_dps@tax.gov.ua у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).
Отримати інформацію з питань оподаткування, стану обробки електронної звітності, роботи органів ДПС тощо можна за телефоном Контакт-центру ДПС 0800501007, а також у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram.
Приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.
ГУ ДПС у Київській області
Власники будівель промисловості мають подати Декларації з податку на нерухоме майно, у яких відобразити зміни податкового зобов’язання з податку на нерухомість
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни, внесені до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України №466 щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.
Так, відповідно до нової редакції п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форму Декларації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897), яким передбачено подання Декларації, зокрема з типом «Звітна» або «Уточнююча».
Отже, власникам будівель промисловості необхідно протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом №466 подати Декларації з типом «Уточнююча» або «Звітна» (у разі, якщо на граничну дату подання Декларації не виникало об’єктів оподаткування), в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди починаючи з 23 травня 2020 року.
ГУ ДПС у Київській області
З 12 червня 2020 діє форма попередження про відповідальність за трудові порушення
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 12 червня 2020 року діє форма попередження про відповідальність за трудові порушення - це означає, що з 12 червня фахівці Держпраці під час перевірок будуть застосовувати попередження про відповідальність за трудові порушення. Це попередження буде надаватися всім роботодавцям за результатами інспекційних відвідувань.
Форма попередження містить загальну інформацію та таблицю. У загальній частині наводитиметься інформація про інспектора Держпраці, який склав попередження та про об’єкт відвідування (роботодавця, якому попередження надається).
Таблична частина міститиме зміст виявленого порушення, посилання на нормативні документи, які порушено, та наводитиметься посилання на вид відповідальності та норми законодавства, за якими застосовується відповідальність.
Форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю затверджено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наказом від 19.05.2020 року №919. Опубліковано його у виданні «Офіційний вісник» №45 від 12 червня 2020 року - з цієї дати наказ №919 почав діяти.
ГУ ДПС у Київській області
Які платники вважаються великими платниками податків?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період
ГУ ДПС у Київській області
Відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що контролюючі органи мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу є надання платником достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п.100.4 ст.100 ПКУ).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу є надання платником доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п.100.5 ст.100 ПКУ).
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п.100.2 ст.100 ПКУ).
Згідно з п.1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абз.2 п. 1.9 Порядку).
ГУ ДПС у Київській області
Відповідальність за ведення підприємницької діяльності без державної реєстрації
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що до фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації їх як фізичних осіб – підприємців або до фізичних осіб, які провадили незалежну професійну діяльність без взяття їх на податковий облік, згідно з п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах застосовується штраф у розмірі 340,0грн.
Якщо названі фізичні особи здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації як ФОП або як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність без взяття її на податковий облік та не подавали податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до них застосовується штраф згідно з п.120.1 ст.120 ПКУ в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Крім того, якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф відповідно до ст.123 ПКУ в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні.
Разом з тим, ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) визначено, що провадження господарської діяльності, зокрема, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000грн. до 34000грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 34000грн. до 85000грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (перевищує 17000грн.).
Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51грн. до 136грн.) - ст. 164 прим. 1 КУпАП.
ГУ ДПС у Київській області
