3 жовтня - День села Балико-Щучинка
«Моє село - це тихий рай на березi Днiпра»
Дивлюсь на сивi береги Днiпра,
i подумки повторюю, як учень:
«Трипiлля, Халеп'я, Iван-гора,
а там i Щучинка - колишне мiсто Чучин»....
Вже давно на березi струмка Чучинка, що впадає в Днiпро в районi майбутнього Канiвського моря, знаходили посуд епохи Київськоi Русi. Це спонукало до думки, що керамiка належала жителям давньоруського мiста Чучин. В цих роках Чучин був розорений половецькими ордами. Вважалося, що древнiй Чучин знаходився поблизу нинiшнього села Балико-Щучинка.
В 1961 роцi розпочалися розкопки, якi пiдтвердили цi здогади. Завершивши розкопки В.Й. Довжинок, надрукував у наукових збiрках i журналах низку статей, в яких доводив, що тут, над Днiпром в XI-XIII ст. знаходилося мiсто-фортеця Чучин. Воно належало до системи Днiпровської оборонної лiнiї, що захищала пiвденнi пiдступи до Києва вiд кочiвникiв. Фортеця була дощенту спалена татарами у 1223-1229 роках.
Матерiали, одержанi в результатi дослiджень, повнiстю розкрили картину життя наших далеких предкiв, розповiли про те, чого не знала ще жодна людина в свiтi.
На правому березi Днiпра на висотi 70 метрiв над рiвнем води розмiстився Древнiй Чучин. Це Городище з усiх сторін було захищене крутими схилами, вздовж споруд тягнувся ряд напiвземлянкових жител. Їх перекривав шар глини та дерева. Пiдлога i схiдцi були добре утрамбованi. Майже впритул до дитинця примикало посередмiжжя, заселене ремiсничим людом.
Під час розкопок Чучинського городища знайдено предмети рiзного призначення: знаряддя працi, предмети побуту, зброю, твори ювелiрного мистецтва, запаси продуктiв. Поблизу жител, археологами було вiдкрито кiлька господарських ям, якi використовували для зберiгання зерна. В свiтлi археологiчних дослiджень, Чучинське городище є значним населеним пунктом Стародавньоi Русi.
Сучасна назва села Балико-Щучинка виникла недавно. Село Балики засноване в кiнцi ХVІ столiття Київським вiйтом Iваном Баликою (1592-1613), до початку ХVІІІ столiття належало Ржищiвському православному монастирю. Частина Баликів була продана Мартину Романовичу Машевському, а потiм Елеонорi Байкiвськiй. Назва Чучинка була замiнена по законах народної етимологiї спiвзвучним i разом з тим зрозумiлим словом Щучинка, що походить вiд назви риби, яка у великiй кiлькостi водилася у цих мiсцях.
Час ішов.... Тяжким лихом для села була друга світова вiйна. Сотнi жителiв пiшли на фронт. В кiнцi лiта 1943 року селу Балико-Щучинка довелося пережити бої по визволенню правого берега Днiпра, так як воно входило в межi «Букринського плацдарму», який захопив перший Український фронт пiд командуванням генерала – армії Ватутiна М.Ф.
Майже все село було зруйноване шквальним вогнем гармат та авiацiї.
У 1982 роцi владою було вирішено створити музей, присвячений пам’яті героям Букринського плацдарму. 27 квiтня відбулося його урочисте відкриття, а 3 травня 1985 року - вiдкрито меморiальний комплекс «Букринський плацдарм».
Одразу після війни, у селi був збудований з лози, обмазаний глиною, клуб, де збиралися люди рiзного вiку, щоб поспiлкуватися та поспiвати. З пiслявоєнного колгоспного двору, клуб згодом перейшов у хату, в центрi села коло Днiпра, а з 1975 року клуб перейшов у нове примiщення, де знаходиться понинi.
Жителі села дякують підприємцям – односельчанам та спонсорам. Вагома робота проведена в селі з часу приєднання до Ржищівської міської ОТГ. За сприяння в.о. міського голови Крістіни Чорненької, обласного депутата Руслана Кузьменка та в.о. старости сіл Уляники та Балико-Щучинка Галини Гриб в селі було проведено капітальний ремонт дороги по вул.. Юрія Гагаріна, поновлено дитячий ігровий майданчик та проведено ремонт вуличного освітлення. Разом з Валерієм Козаченком відремонтовано східці до центрального магазину. За фінансової підтримки Миколи Литвиненка - придбано в сільський ЗДО (ясла-садок комбінованого типу) «Балико-Щучинська веселка» ковдри, подушки, постільну білизну та ноутбук, завдяки підприємця Віталія Шилкіна - придбано телевізор для школи. За підтримки Юрія Алазарова – зремонтовано автомобіль сільської ради.
Живуть у селi добрi працьовитi люди, люди творчi, люди завзятi, люди щедрi, люди прекраснi.... З дiда-прадiда займаються вони хлiборобством, лозоплетiнням, бджiльництвом й iншими народними промислами. Майже кожного вечора, в Балико-Щучинці можна почути у садах та бiля хат народні пісні наших дзвінкоголосих земляків.
Нехай живе село, народжуються та пiдростають дiти, спокiйно та затишно почуваються люди похилого вiку. Нехай щастя, любов та достаток живуть у кожнiй його хаті, у кожнiй родинi.
З Днем народження, Балико-Щучинко!
