A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Ржищівська міська об'єднана територіальна громада
Київська область, Обухівський район

ПРО МЕДИЦИНУ РЖИЩІВСЬКОЇ ОТГ

Дата: 08.02.2021 14:11
Кількість переглядів: 648

З 1 квітня 2021 року вступають у дію нові вимоги до фінансування закладів медицини вторинного рівня. Згідно вимог, які затвердили органи державної влади, невеликим лікарням отримати необхідне державне фінансування неможливо. Для розуміння подальшого формату надання медичних послуг на території Ржищівської ОТГ, пропонуємо  розібратися з типами медичних закладів громади та етапах медичної реформи.

 

1.КНП «Ржищівський центр первинної медико-санітарної допомоги» (ПМСД) - даний заклад працює з листопада 2018 року, надає послуги первинної медичної допомоги. У склад даної структури входять медичні заклади, які знаходяться на території сіл ОТГ, а саме: амбулаторії в селах Пії та Стайки, фельдшерсько-акушерські пункти в селах Стірівка, Гребені, Кузьминці, Великі Пріцьки, Балико-Щучинка, Півці, Яблунівка, Грушів, Малий Букрин. У Ржищеві медичні послуги надають сімейні лікарі, терапевти, педіатри. На державному рівні ПМСД визначено як базовий рівень медичного закладу, який обов’язково має бути на території кожної ОТГ. І якщо заклад не підпадає під державне фінансування, його утримання в обов’язковому порядку мають забезпечити органи місцевого самоврядування.

 

Фінансування закладу: заклад отримує державне фінансування, розмір якого залежить від кількості підписаних пацієнтом декларацій із сімейним лікарем (педіатром, терапевтом). Державне фінансування заклад має можливість отримати у разі його відповідності до вимог Національної служби охорони здоров’я, а саме: кількість лікарів, обладнання першої необхідності тощо.  Центр ПСМД увійшов у перший етап медичної реформи, на сьогодні отримує стабільне фінансування від держави і не потребує дотацій з місцевого бюджету на здійснення поточної діяльності.  З місцевого бюджету виділяються кошти на утримання медичних закладів, які знаходяться у селах ОТГ. Держава не фінансує сільські медичні заклади. Депутати Ржищівської міської ради прийняли рішення про виділення коштів на сільські заклади для того, щоб жителі сіл могли отримати первинну медичну послугу, максимально наближену до місця їх проживання. Центр ПМСД має можливість збільшення розміру державного фінансування за рахунок збільшення кількості підписаних декларацій. Станом на 01 лютого 2021 року підписано 8100 декларацій, кількість населення - 17400 жителів. У разі збільшення укладення контрактів жителів з лікарями Ржищівського центру ПМСД, пропорційно збільшиться і фінансування, що дасть можливість залучення лікарів, придбання обладнання та задоволення інших потреб для розвитку закладу та якісного надання медичних послуг.

 

Бюджет на утримання закладу: 6 739 493 грн. в рік, з них 5 107 193 грн.- державне фінансування, 1 632 300 грн. - місцевий (утримання сільських закладів).

 

Кількість надання послуг в день: у середньому 150-200 відвідувань в день. Кількість відвідувань залежить від дня тижня, пори року, епідемічної ситуації. З початку пандемії саме працівники центру ПМСД здійснювали виїзд та прийом до хворих на Covide-19

 

 

  1. КНП «Ржищівська міська лікарня» – є закладом вторинного рівня медицини. В його склад входять: терапевтичне відділення, педіатричне (дитяче) відділення,  травматологічне відділення, денний стаціонар, клінічно-діагностична лабораторія, вузькі медичні працівники, які надають послуги у поліклініці (стоматолог, акушер, гінеколог, хірург, рентгенолог, лікар УЗД). Частина лікарів працюють за сумісництвом і надають послуги у Кагарлицькій районній лікарні. Станом на 1 лютого 2021 року у штаті 109,5 ставок, з них 8 лікарів, які надають допомогу у Ржищеві, решта – лікарі за сумісництвом (Кагарлицька лікарня),  середній, молодший медичний персонал, адміністративний та господарський сектор.

 

Фінансування закладу: бюджет на утримання закладу 13 500 000 грн. в рік. Вимоги медичної реформи не залишають шансів таким невеличким медичним закладам, як Ржищівська міська лікарня отримати державне фінансування. Нестабільне фінансування почалося вже з 2020 року. Більшість коштів на утримання закладу у 2020 році відбувалося за рахунок коштів обласного бюджету, а саме:  додаткової суми медичної субвенцій, дотації, які зміг залучити депутат Київської обласної ради Руслан Олександрович Кузьменко. Також на підтримку закладів були виділені кошти з місцевого бюджету, які планували використати на співфінансування на проведений ремонт доріг в ОТГ. Тобто, закривши питання медицини, відкрили борг по іншим видаткам. З квітня 2021 року визначені більш категоричні вимоги до фінансування закладів медицини вторинного рівня, що позбавляє нас можливості отримати кошти з інших джерел (субвенції, дотації).

    Отже, фінансування закладу здійснюється наступним чином. Держава надає можливість отримати фінансування:

  • не з розрахунку на суму коштів на фактичне утримання закладу, а виключно за надану послугу (!). За статистикою минулого року, Ржищівська міська лікарня зареєструвала у відповідній програмі  3 060 наданих пацієнтам послуг. За попередніми розрахунками заклад може отримати 235 000 грн. У разі підписання стоматологічного та акушерського пакетів - ще можна розраховувати на отримання невеликого об’єму коштів з державного бюджету. Загалом 235 000 - 500 000 грн, що становить вкрай мізерну частину з необхідних 13 500 000 грн.;
  • якщо заклад відповідає встановленим вимогам. Наприклад, терапевтичне та педіатричне (дитяче) відділення мають мати реанімаційне відділення з відповідним обладнанням, по два лікаря анестезіолога на кожне відділення та додатково по одному лікарю - терапевта та педіатра. Але фінансування розраховується не від фактично понесених видатків, а виключно за кількістю наданих послуг. Тобто, держава поставила нереалістичні вимоги до невеликих медичних закладів (лікарень), яких в Україні нараховується близько 170. За статистикою за рік випускаються до десяти лікарів-анестезіологів, а нам їх потрібно аж чотири. За кількістю звернень та кількостю ліжок у стаціонарі нам достатньо одного терапевта та педіатра, але держава вимагає збільшити їх штат. Зрозуміло, що і вартість реанімаційного обладнання також дуже велика. Позиція держави відносно вимог до стану закладів частково зрозуміла, бо вона вимагає забезпечити якісні послуги. Але є виключення – невеличкі лікарні, які не зможуть виконати дані вимоги, відповідно і не мають можливості отримати фінансування. Відповідно до медичних стандартів, для того щоб зберегти життя ургентного хворого, який знаходиться у важкому стані, його потрібно доставити у заклад, де цілодобово працює реанімаційне обладнання, є лікарі-спеціалісти різного профілю, щоб оперативно надати кваліфіковану допомогу, аналізи хворому мають бути зроблені протягом години. Зрозуміло, що наша лікарня не в змозі надати послугу відповідно до вище зазначених вимог. Хоча наші медичні працівники безперечно заслуговують на щирі слова вдячності за сотні врятованих життів. Незважаючи на відсутність базових, з медичної точки зору, умов для надання послуг такого рівня, наші медики самовіддано виконують свою роботу. Більшість з пацієнтів, не маючи досвіду лікування в лікарнях трохи вищого рівня, не мають можливості порівняти рівень надання послуг. Якщо, згідно медичних стандартів, аналізи важко хворому пацієнту мають зробити протягом години, то у нас мало кого хвилює, що при звернені потрібно лікаря везти з одного району, лаборанта з села… Зрозуміло, що при такій організації медичного процесу, життя пацієнта ставиться під загрозу.

 

На останній сесії директор КНП «Ржищівська міська лікарня» Любов Апостол висловила свою думку: «Що стосується лікарні, то питання не стояло би так гостро, якби були спеціалісти. Проблема залишається, і дуже велика. Сьогодні у нас є три лікарі, які можуть надавати у позаробочий час невідкладну медичну допомогу (чергові лікарі). Але не можуть 3 лікарі по 10-ть днів чергувати, добу працювати, а потім виходити на свою роботу та виконувати свої функціональні обов’язки. Ця проблема обговорюється дуже давно. Ви всі все читаєте та дивитесь телебачення, я повністю згідна із запропонованою реформою на місці, щоб максимально зберегти медичні послуги, які люди отримували і трохи оптимізуватися, для того щоб були кошти на розвиток нашої медицини».

 

Також своє бачення висловила директор КНП «Ржищівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Яна Тихомирова: «В Центрі ПМСД пропрацювали можливість надання та забезпечення медичною допомогою наших жителів у вихідні дні. Наразі відпрацьовуються графіки чергувань лікарів на базі центру ПМСД, і я вважаю, що з квітня ми зможемо працювати в суботу та неділю. Ми розраховуємо з 08:00 до 16:00, для того щоб люди, які не можуть серед тижня потрапити на прийом до лікаря, мали можливість це зробити у вихідні дні. Пацієнти мають розуміти, що це не буде їх сімейний лікар, а буде черговий лікар. Також ми плануємо розширити час роботи денного стаціонару. Більшість людей, за нашими спостереженнями, зверталися до відділень лікарень, але використовували його як денний стаціонар. Люди прийшли, отримали відповідні послуги і пішли ночувати додому. Цю потребу ми можемо повністю закривати нашим денним стаціонаром, продовживши робочий день. Наразі він працює до 15:30, але ми готові продовжити роботу денного стаціонару, щонайменше, до 18:00, бо Центр ПМСД працює саме до цього часу. І до 18:00 години в будні дні там на прийомі знаходиться лікар. Якщо виникає складна ситуація, лікар завжди може підстрахувати медичну сестру денного стаціонару та надати допомогу. Що стосується взагалі госпіталізації у стаціонарі, я вам наведу приклад. На минулому тижні, у п’ятницю, до нас звернулися паралельно дві людини середнього віку 50-60 років, у обох був діагностований гострий інфаркт Міокарда. Раніше ці люди госпіталізувалися в наше терапевтичне відділення та їм надавалася там медична допомога. Як лікар я вам скажу, якщо при гострому інфаркті Міокрада екстрено не зробити стентування, то можливість людини вижити та вести повноцінний спосіб життя - десь відсотків 50 на 50. Виживе  - добре, якщо інфаркт піде вглиб, то людина може і не вижити. І тими засобами, якими володіла наша терапія, а це лікар, кардіограф та певний набір якихось медикаментів - надати послугу нереально. Ми цим двом людям викликали швидку, надали попередню медичну допомогу. Ввели необхідні препарати прямо в кабінеті лікаря, і далі вони обидва були госпіталізовані в Київську обласну лікарню. Цим людям протягом трьох годин було проведено стентування, і є впевненість у тому, що вони стовідсотково будуть жити. Бо це як засмічення у каналізаційній трубі: якщо його відкрили, кров пішла і серце більше не страждає. Ми не можемо ніяк надавати технічно тут цю медичну допомогу. А задача медицини - надавати якісну медичну допомогу. Ми маємо робити все чітко і якісно, щоб потім цей тягар невдач не лягав на плечі лікаря. Бо за все відповідає лікар і потім він отримує не зовсім гарні відгуки про свою роботу, хоча зі свого боку він зробив все можливе. Та його технічні можливості обмежені та досить вузькі.  Ми готові надавати допомогу профілактичну, бути координаторами госпіталізації важкохворих у більш потужні лікарні, більш сучасно обладнані, з наявністю спеціалістів для того, щоб наші люди ставали більш здоровими. І я хочу, щоб всі розуміли – реформа вона неминуча. Як би нам не хотілося, ми не зможемо її обминути. Це взагалі неможливо. Ми постійно консультувалися з обласним департаментом, НСЗУ, зі всіма, але нам звідусіль кажуть: «Люди, ви нічого не зробите та не зможете чогось добитися від держави. Вам потрібно самим зібратися та вирішити, що необхідно у вашій громаді, залишити тільки те, що вам потрібно, та щоб воно було якісне».

 

Простими словами: держава поставила невеличким лікарням вимоги, які виконати неможливо. Хоча обов’язок держави - забезпечити фінансування медичної галузі вторинного рівня. Ці обов’язки державної влади прописані у Конституції України. Наприклад, із заробітної плати кожного працівника відраховується податок, який у визначених пропорціях йде у державний, обласний та місцевий бюджет. У кожного з трьох рівнів влади є свої обов’язки щодо утримання певних галузей, які чітко визначені чинним законодавством України. Медицина – одна з галузей, за яку відповідають органи державної влади, а саме Міністерство охорони здоров’я України. По факту – кошти платників податків піднімаються «нагору» у державний бюджет, а потім не спускаються вниз, тому жителі не отримують гарантовані державою послуги.

 

 

  1. Екстрена допомога – до 2013 року у структурі Ржищівської міської лікарні була швидка допомога, бригада якої виїжджала по виклику на 103. З січня 2013 року відбулася реформа швидкої допомоги і вона поділилася на дві галузі – екстрена медична допомога та невідкладна медична допомога. Після реформування колишня швидка допомога вийшла з підпорядкування Ржищівської міської лікарні та перейшла у структуру Обухівської екстреної медичної допомоги. У Ржищеві базується пункт екстреної медичної допомоги. Для здійснення виклику пацієнт звертається, як  раніше, за номером 103. В залежності від стану пацієнта диспетчер визначає, яку карету екстреної допомоги відправляти до пацієнта: бригаду з фельдшером чи з лікарем, машину, обладнану реанімаційним обладнанням чи спрощену. Після огляду пацієнта відповідальний медичний працівник бригади на підставі внутрішніх інструкцій служби екстреної допомоги визначає, в яку лікарню везти пацієнта, де є в наявності вільні ліжка та необхідні профільні лікарі, які в змозі надати медичну допомогу, в залежності від потреб пацієнта. Це можуть бути лікарні в Ржищеві, Кагарлику, Миронівці, Обухові, Київська обласна клінічна лікарня тощо. За останні 7 місяців важкохворих пацієнтів у Ржищіівську міську лікарню не доставляли, їх відразу направляли до закладів більш потужного рівня. Відмінності екстреної допомоги від колишньої швидкої полягає в тому, що не на всі виклики виїзджає бригада, лише на екстрені. Для розширення переліку викликів використовують іншу службу – невідкладну медичну допомогу. Її можна створити на базі ОТГ, або заключити контракт на обслуговування з іншим закладом. Дана структура є важливою у громаді. За попередніми розрахунками, раціонально заключити контракт на обслуговування з Обухівською екстреною медичною допомогою, яка готова надавати ці послуги, має відповідне обладнання. Варіант зі створенням на базі ОТГ є менш раціональним і фінансово затратним, якщо порахувати кошти на мінімально необхідні видатки (штат - 4 фельдшери, 4 водія, помічний персонал, видатки на пальне, мінімальний набір ліків тощо). Орієнтовний бюджет на оплату послуг Обухівської екстреної допомоги складає близько 500 000 грн. в рік.  Але наші жителі мають розуміти, що кожен виклик буде оплачуватися з місцевого бюджету (близько 600 грн. за виклик), і ми маємо розуміти, що користуватися послугою потрібно згідно визначених вимог. Трапляються випадки, коли жителі зловживають викликами, а в цей час дійсно людина, якій потрібна медична допомога, вимушена чекати. Наприклад, родина, яка відпочиває на дачі в нашій місцевості, вимагає від наших лікарів проведення аналізів чи огляду. Зрозуміло, коли це важкий стан, наші медики нададуть невідкладну медичну допомогу, але коли людина планово вирішила обстежити всю родину - це некоректно. Навряд чи людині зі Ржищева будуть безкоштовно надавати медичні послуги у Києві. Також були виклики додому, де пацієнт напідпитку вимагав у лікаря полікувати «душу і серце». Для таких пацієнтів будуть офіційно запропоновані платні послуги.    

 

  1. Поліклініка – це заклад, де надаються послуги  вузькими спеціалістами. Частина з них знаходиться у Ржищівській полікліниці, частина працює за сумісництвом та приймає пацієнтів у Кагарлицькій районій лікарні. Ще рік тому відбулися зміни у форматі надання послуг вузькими спеціалістами. Для отримання послуги пацієнту необхідно отримати направлення від сімейного лікаря, з яким у нього укладено декларацію. Згідно вимог медичної реформи, немає прив’язки до місця проживання пацієнта. Тобто, маючи на руках направлення, пацієнт має можливість отримати дану послугу у спеціаліста у будь-якій лікарні України, яка підписала контракт з Національною службою охорони здоров’я. Всі лікарні будуть зацікавлені в обслуговані пацієнта, тому що від кількості наданих послуг заклад отримує державне фінансування. Відповідно, чим більше пацієнтів, тим більше заклад отримає коштів. Нещодавно НЗУ оприлюднила інформацію щодо надання послуг вузькими спеціалістами:

 

«З 1 квітня прив’язки до районної чи міської лікарні більше не буде. І гроші за надану медичну послугу НСЗУ заплатить тій лікарні, яку обере пацієнт. Вимога купити ліки чи заплатити за аналізи, обстеження тощо – незаконна. Запам’ятайте номер – 16-77. Це гаряча лінія НСЗУ, яка буде збирати такі скарги і вживати відповідні заходи. Вона має право призупинити оплату і навіть розірвати договір з такою лікарнею.

 

З 1 квітня в Україні стартує другий етап медичної реформи, в який включені медичні заклади, які надають спеціалізовану (районні, міські) та високоспеціалізовану (обласні лікарні і центри) медичну допомогу. Між ними буде шалена конкуренція, боротьба за пацієнта, адже пацієнт зможе вільно обрати ту лікарню і спеціаліста, в якій хоче проконсультуватися чи прооперуватися. Прив’язки до районної чи міської лікарні більше не буде. І гроші за надану медичну послугу НСЗУ заплатить тій лікарні, яку обере пацієнт.

 

Що варто знати пацієнтам?

 

1. НСЗУ оплачуватиме медпослуги лише за скеруванням сімейного лікаря. Тож ті, хто ще не обрав свого сімейного лікаря і не підписав з ним декларацію, мають це зробити до 1 квітня. Чому це важливо? Якщо вам потрібно буде проконсультуватися у вузького спеціаліста (кардіолога, невролога, уролога тощо) чи лягти в лікарню на планову операцію, то потрібно буде скерування від сімейного лікаря. У такому випадку лікарні за лікування буде платити не пацієнт, а НСЗУ відповідно до затверджених тарифів. Якщо ви прийдете на прийом до спеціаліста без скерування, то за медпослугу заплатите з власної кишені.

 

Виняток. З квітня без скерування сімейного лікаря безоплатно можна буде звертатися лише до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра, нарколога. Усім без винятку безкоштовно нададуть екстрену медичну допомогу у всіх лікарнях.

 

2. Скерування до спеціаліста і медична карта пацієнта будуть електронними. З квітня скерування до вузьких спеціалістів буде в електронному вигляді, як і медична картка пацієнта. На телефон пацієнта, якого сімейний лікар скеровує на консультацію до вузького спеціаліста, прийде відповідний код. Для літніх пацієнтів, яким непросто користуватися телефоном, код можуть роздрукувати. Пацієнт приходить, скажімо, до кардіолога і називає йому свій код. Кардіолог заходить в його електронну карту і бачить, з якими проблемами до нього сімейний лікар скерував пацієнта.

 

3. Прив’язки до міських чи районних лікарень більше не буде. Пацієнт матиме право обрати лікаря і лікарню, в якій хоче поправити своє здоров’я. Якщо раніше мешканця села будь-якого району скеровували до кардіолога, що працював в районній поліклініці чи лікарні, то з квітня цього не буде. Кожна людина може обрати для консультації чи планового лікування того лікаря і ту лікарню, яким довіряє, в яких ту чи іншу медпослугу надають краще, мають сучаснішу діагностичну апаратуру тощо. Тобто, кожен громадянин може сам вирішити, де йому проконсультуватися. Він може поїхати в лікарню сусіднього району, може приїхати в лікарню до Харкова чи Києва. І гроші за його лікування отримає та лікарня, яку вибрав пацієнт. Але, повторимо, має мати скерування сімейного лікаря.

 

4. Вимога купити ліки чи заплатити за аналізи, обстеження тощо – незаконна. Кожна медична послуга має свій тариф, згідно з яким НСЗУ платитиме лікарням за надані послуги. Скажімо, пологи коштуватимуть – 8136 грн, лікування інсульту – 19332 грн, інфаркту – 16001 грн тощо.

 

До тарифів за медичні послуги не включено вартість лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів. Ними будуть забезпечувати централізовано за рахунок інших програм державного бюджету.

 

Тож якщо у квітні ви потрапите до лікарні чи на прийом до лікаря і вам скажуть купити ліки чи заплатити за обстеження, то ці вимоги – незаконні. Запам’ятайте номер – 16-77. Це гаряча лінія НСЗУ, яка буде збирати такі скарги і вживати відповідні заходи. Вона має право призупинити оплату і навіть розірвати договір з такою лікарнею.

 

ЩО БУДЕ ІЗ МЕДИЧНИМИ ЗАКЛАДАМИ

РЖИЩІВСЬКОЇ ОТГ З 1 КВІТНЯ 2021 РОКУ?

 

  1. Всі послуги, які надавалися жителям ОТГ, будуть і надалі надаватися!
  2. Пропонується створити один медичний заклад шляхом реорганізації: злиття Ржищівської міської лікарні із Ржищівським міським центром первинної медико-санітарної допомоги. ПМСД + Ржищівська міська лікарня + ФАПи, амбулаторії + послуги невідкладної медичної допомоги.
  3. Після виконання бюджету ОТГ у першому півріччі, заплановано заключити контракт з Обухівською екстреною допомогою про надання невідкладної медичної допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету ОТГ. Послуги екстреної медичної допомоги будуть і надалі надаватися за рахунок державних коштів.
  4. Буде розширено графік прийому лікарів центру ПМСД,  вузьких спеціалістів, роботи денного стаціонару у поліклініці (вечірній час, вихідні дні).
  5. Оптимізація видатків шляхом раціонального використання площі приміщень та скорочення штату працівників адміністрації, господарського сектору, частково середнього та молодшого медичного персоналу Ржищівської міської лікарні. Варто зазначити, що наразі фінансування відділення терапії розраховується на 20 пацієнтів в день. Це передбачає, що постійно має ночувати у відділенні така ж кількість пацієнтів. Такої кількості пацієнтів у терапії немає вже десятки років, відповідно потрібно привести у відповідність кількість видатків на утримання реальної кількості пацієнтів, які отримують послуги у відділенні.  В процесі роботи буде аналізуватися кількість звернень в кожне відділення. Головний принцип – фінансування буде здійснюватися від реальної кількості пацієнтів, яким надаються послуги.

 

 

Злиття підприємств можливо як на базі Ржищівської міської лікарні, так і на базі Ржищівського центру ПМСД. Керівництвом закладів медицини разом з представниками департаменту охорони здоров’я Київської обласної адміністрації, представників Національної служби охорони здоров’я та керівництвом ОТГ розглядалися обидва варіанти. По кожному є свої плюси та мінуси. Вважаємо більше доцільним – приєднати Ржищівську міську лікарню до Ржищівського центру ПМСД, як до закладу, який має стабільне державне фінансування, є можливості для його збільшення (за рахунок збільшення в два рази підписаних декларацій). Зазвичай, до сильних підприємств приєднують слабкі, а не навпаки. Краще мати сильний ПМСД, ніж слабку лікарню. Якщо розглядати приєднання ПМСД до лікарні – висока вірогідність при реорганізації підприємства втрати підписаних декларацій, які роками напрацьовувалися. Така вже була ситуація, коли лікарі, які підписали декларації, виходили зі структури лікарні та переходили у ПМСД. Всі декларації були скасовані, кошти заклад не отримав, а жителі вимушені були повторно підписували декларації з лікарями. Ціна питання – більше 5 000 000 грн., але велика сума для місцевого бюджету, враховуючи те, що й лікарня з 1 квітня не буде фінансуватися державою.    Для жителів громади головне отримати медичну послугу, яка їм потрібна, і менше за все людей цікавить форма закладу та як він називається.  Саме такий варіант більш прийнятний у нашій ситуації.

 

 

Шановні жителі Ржищівської громади!

Питання медицини найважливіше в нашій ОТГ. Адміністрація лікарні та місцева влада роблять все можливе для збереження медичних послуг. Але, враховуючи державну політику та той факт, що багато лікарень в Україні залишаються без державного фінансування, бачимо, що у наших   можновладців, інші пріоритети. І, на привеликий жаль, ми стаємо заручниками цієї ситуації. Коли у країні пандемія, а більшість сільського населення не має можливості їхати далеко від свого населеного пункту, збільшувати фінансування силовикам, та обмежувати медикам - вкрай обурливо. Ми маємо виходити з реалій ситуації та своїх можливостей. Проаналізувавши видатки об’єктивно, є що й відкорегувати. За радянських часів, коли фінансування лікарні розраховувалося від кількості ліжок, щоб зберегти статус та збільшити фінансування, кількість пацієнтів завищувалося. Наразі, коли заклад буде утримуватися за кошти місцевого бюджету, потрібно буде більш ретельно підходити до раціональності їх використання по кожному відділенню. Ми можемо сперечатися, дискутувати, але з 1 квітня державні кошти закінчаться. Потрібно реагувати на виклики раніше, та підготувати заклади до подальшого безперебійного функціонування.  

 

Дякуємо, що дочитали дану статтю до кінця. Сподіваємося, що частково стали зрозумілі  процеси медичної реформи, стану медичної галузі ОТГ та подальших планів. Зважаючи на важливість та актуальність даного питання, хотілося максимально детально донести цю інформацію до кожного жителя громади, щоб уникнути зайвих перекручувань фактів, домислів та припущень. Наша головна задача – зберегти всі медичні послуги і максимально покращити їх якість. Над чим і працюємо. На  керівників медичних закладів та місцеву владу покладено велику відповідальність щодо приведення у належний стан закладів для можливості підписання пакетів на фінансування, залучити всі можливі види державного фінансування на 2021 рік, збільшити кількість підписаних декларацій, залучити лікарів, провести процес реорганізації, щоб не втратити жодної медичної послуги.  На все це - вкрай обмежений час.

 

Будемо вдячні за допомогу, насамперед, в активному обговоренні та питаннях, які вас турбують. Потрібне розуміння того, що відбувається у медичній реформі та реальних можливостей нашої громади. Сподіваємося на конструктивне обговорення та спільне прийняття рішення.

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора