Пенсійний фонд України інформує
Яка різниця між поняттями “страховий” та “трудовий” стаж?
До набуття чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тобто до 01.01.2004, стаж працівника називався трудовим. Трудовий стаж – це період роботи, який підтверджують записи в трудовій книжці або інші документи. Основним документом, що підтверджує стаж, набутий до 2004 року, є трудова книжка.
З 01.01.2004 вищезазначеним Законом запроваджено термін “страховий стаж”, який можна набути в єдиний спосіб – сплачуючи страхові внески. Сплатили — є стаж. Не сплатили – стажу немає.
Усі дані про сплачені внески, починаючи з 2004 року, внесено до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тому за періоди трудової діяльності з 01.01.2004 для підтвердження стажу трудова книжка не потрібна, оскільки вся інформація на працівника є у Реєстрі. Проте, трудовий стаж, набутий до 2004 року, зараховується до страхового стажу.
Ваші дії, якщо отримали новий паспорт /Id-картку.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застрахована особа (а пенсіонери є застрахованими особами) зобов’язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
З огляду на вищезазначене, громадянам для належної виплати пенсії, які з моменту призначення пенсії з будь-яких причин змінили персональні дані (прізвища, імені та по батькові, серії та номера паспорта, місця проживання тощо) варто відразу (протягом 10 днів) звернутися до будь-якого органу Пенсійного фонду особисто та надати оригінали документів або скористатися онлайн-сервісами вебпорталу Пенсійного фонду України.
Порядок проведення ідентифікації.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961, доповнено пункт 6 розділу I Положення про організацію прийому обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за №991/27436, нормами щодо проведення ідентифікації особи.
Відповідно до вказаних вище змін у разі звернення особи до територіального органу Пенсійного фонду України щодо надання персональних даних, які обробляються Пенсійним фондом України, або подання заяв проводиться ідентифікація заявника.
Ідентифікація полягає у встановленні особи заявника на підставі належного йому паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства паспортного документу іноземця або документу, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України).
