Пенсійний фонд України інформує
Скільки календарних днів оплачується відпустка по вагітності та пологах?
Віднедавна (з 1 січня 2023 р.) Фонд соціального страхування України було приєднано до Пенсійного фонду України, тобто ПФУ і його територіальні органи виконують функції з соціального страхування. Як це стосується українців? Основні хвилювання викликало побоювання, чи не зміняться умови та розміри їх надання? Умови та розміри виплат НЕ змінились, а деяких – навіть збільшились.
Стосовно питання: скільки календарних днів відпустка по вагітності та пологах оплачується, нагадуємо:
Лікарняний, зазвичай, видається з 30-го тижня вагітності. Проте жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (1-3 категорія), можуть піти в декретну відпустку раніше – з 27 тижня вагітності.
Оплачувана відпустка по вагітності та пологах надається тривалістю:
- 126 календарних днів (70 днів до пологів та 56 після), а в разі ускладнень під час пологів або народження двох чи більше дітей – додатково надається 14 календарних днів відпустки;
- 180 календарних днів (90 до пологів та 90 після) для жінок, віднесених до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Варто зазначити, що обчислюються саме календарні дні!
Розмір виплат за лікарняними по вагітності та пологах
Оскільки з 1 січня 2023 р. уповноваженим органом в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є Пенсійний фонд України, отримуємо багато питань з приводу виплат, які відтепер здійснює ПФУ, зокрема, щодо лікарняних по вагітності та пологах. Наприклад, чи не змінився їх розмір?
ВІДПОВІДАЄМО: розмір виплат не змінився!
В Україні допомога по вагітності та пологах надається у розмірі, який компенсує 100% середньої заробітної плати.
Розмір допомоги за один день декретної відпустки обчислюється шляхом ділення заробітку за останні 12 місяців, що передують місяцю настання страхового випадку, на кількість календарних днів перебування в трудових відносинах.
Розмір виплат жінок-підприємниць залежить від величини єдиного соціального внеску, який вони сплачували протягом останнього року.
Важливо:
У розрахунковому періоді (12 місяців) не враховуються календарні дні, які не відпрацьовані з поважних причин, до поважних належать:
- тимчасова непрацездатність;
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
- відпустка без збереження заробітної плати;
- призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Наразі максимальний розмір допомоги для жінок, що працюють, становить 100,5 тис. грн на місяць (15 мінімальних заробітних плат), а мінімальний – 6,7 тис. грн на місяць.
До кого звертатися, якщо страхові виплати не отримали вчасно?
З 1 січня 2023 р. уповноваженим органом в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є Пенсійний фонд України.
Тобто саме ПФУ здійснює страхові виплати, розмір яких зберігся, а деяких - навіть збільшився.
Відповідно, з питань отримання страхових виплат можна звертатися до органів ПФУ: особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України https://portal.pfu.gov.ua/
Крім того, консультації надають фахівці телефонами Контакт-центру Пенсійного фонду України за номерами 0-800-503-753, 044-281-08-70, 044-281-08-71
ПРО ЗМІНИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ СПЛАТИ ЗБОРУ НА ОБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ з операцій з відчуження (набуття права власності) легкових автомобілів !!!
Відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (із змінами) (далі – Порядок № 1740), платниками цього збору є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома)), що підлягають першій державній реєстрації в Україні в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, шляхом:
- купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством);
- міни;
- дарування (безоплатної передачі);
- успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону);
- з інших підстав, передбачених законодавством.
Пунктом 13 Порядку № 1740 визначено, що збір сплачується у розмірі залежно від вартості легкового автомобіля (вартість автомобіля є об’єктом оподаткування), визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, договору міни, довідки митних органів, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, але не нижче митної вартості, зазначеної у митній декларації, в розмірі:
- 3 % від об’єкта оподаткування – якщо вартість авто не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня звітного (поточного) року (далі – прожитковий мінімум);
- 4 % від об’єкта оподаткування – якщо вартість авто перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму;
- 5 % від об’єкта оподаткування – якщо вартість авто перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 в розмірі 2 684,00 грн.
Повертаючись до порядку сплати збору, це означає, що, якщо вартість автомобіля, що підлягає першій державній реєстрації в Україні в 2023 році, не перевищує 442 860,00 грн. (тобто 165 * 2 684,00 грн.), то збір сплачується за ставкою 3 % вартості авто!
Наприклад: вартість авто становить 400 000,00 грн., ставка збору 3 %,
відповідно розмір збору = 400 000,00 грн. * 3 % = 12 000,00 грн.
Якщо вартість автомобіля перевищує 442 860,00 грн., але не перевищує 778 360,00 грн. (тобто 290 * 2 684,00 грн.), то збір сплачується за ставкою 4% вартості авто!
Наприклад: вартість авто становить 650 000,00 грн., ставка збору 4 %,
відповідно розмір збору = 650 000,00 грн. * 4 % = 26 000,00 грн.
Якщо ж вартість автомобіля перевищує 778 360,00 грн., то збір сплачується за ставкою 5% вартості авто!
Наприклад: вартість авто становить 900 000,00 грн., ставка збору 5 %,
відповідно розмір збору = 900 000,00 грн. * 5 % = 45 000,00 грн.
Окремо наголошуємо, що пунктом 15 Порядку № 1740 передбачено, що суми збору повинні сплачуватись на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, за місцем проведення першої державної реєстрації в Україні легкового автомобіля в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.
До речі, на сьогодні в Київській області надають послуги з реєстрації автомобілів наступні територіальні сервісні центри Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС України в Київській області:
№ 3241 (смт Баришівка);
№ 3242 (м. Біла Церква);
№ 3243 (м. Бровари),
№ 3244 (м. Обухів);
№ 3245 (м. Вишгород);
№ 3246 (с. Софіївська Борщагівка Бучанського (раніше – Києво-Святошинського) району);
№ 3247 (м. Буча);
№ 3248 (м. Переяслав);
№ 3249 (с. Винарівка Білоцерківського (раніше – Ставищенського) району),
№ 8047 (м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4).
Сплата збору на рахунки, відкриті в інших головних управліннях Казначейства, є порушенням Порядку № 1740
Реєстрація автомобіля, що здійснена з порушенням Порядку № 1740, не може вважатись дійсною.
Виплата коштів через банк.
Для того, щоб органи Пенсійного фонду України реалізували бажання пенсіонера про перерахування пенсії на поточний рахунок у банку, пенсіонер має написати заяву встановленої форми (вона наведена у додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 “Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках”). У заяві обов’язково зазначається номер банківського рахунку.
Таку заяву людина подає трьома способами:
- особисто до будь-якого сервісного центру Фонду;
- через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису;
- безпосередньо через банк, який передає заяви до органу Фонду, попередньо засвідчивши особу заявника.
Особливості зарахування до страхового стажу матері часу догляду за неповнолітніми дітьми.
Згідно зі статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується, зокрема, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Пунктом 11 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, визначено, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини — свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
У разі відсутності у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта або іншої інформації, що підтверджує факт догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, особою в заяві про призначення/перерахунок пенсії зазначається відповідна інформація.
Такий порядок зарахування до страхового стажу часу догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку, застосовується при обчисленні страхового стажу по 31 грудня 2004. Починаючи із 01 січня 2005 час такого догляду до страхового стажу зараховується за даними персоніфікованого обліку (страхові внески до Пенсійного фонду України сплачує Держбюджет).
Хто може розраховувати на страхові виплати з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання?
Згідно із статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, у новій редакції, яка набула чинності 1 січня 2023 року, страхові виплати з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюються особам, які є застрахованими у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 29 цього Закону страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, підлягають особи:
- які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема, які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб;
- обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
- фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах;
- здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять, під час занять, коли вони набувають професійних навичок, у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
- діти до 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років, які народилися з інвалідністю внаслідок заподіяння шкоди зародку через травмування жінки на виробництві або її професійного захворювання під час вагітності.
Добровільно застрахуватися від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, можуть члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Зміни в законодавстві.
На урядовому порталі оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 17.01.2023 № 37 “Про внесення змін до пункту 5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги“.
Нормативним актом передбачено, що учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни та Захисників і Захисниць України, постраждалі учасники Революції Гідності при зверненні до органів Пенсійного фонду України для внесення інформації про них до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, можуть надавати електронне посвідчення ветерана без предʼявлення оригіналів посвідчень у паперовій формі.
Крім того, дані, зазначені в документах, що додаються до заяви про внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, можуть бути отримані органами Пенсійного фонду України шляхом електронної інформаційної взаємодії з відповідними центральними органами виконавчої влади.
Ознайомитись з текстом постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2023 № 37: https://bit.ly/3CYUCGF
Виправлення в трудовій книжці.
Трудова книжка — це основний документ, що підтверджує стаж роботи людини до 1 січня 2004 року. Водночас прізвище, ім’я, по батькові, людини (#ПІБ), зазначені в трудовій книжці, мають відповідати ПІБ за паспортом.
У разі наявності розбіжностей щодо написання ПІБ до трудової вносяться зміни. Порядок заповнення трудових книжок визначено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 № 58 (далі — Інструкція).
Так, згідно з п. 2.13 Інструкції зміна запису, зокрема про ім’я, вноситься на першій сторінці трудової книжки: однією рискою закреслюють ім’я, що внесено з помилкою, і записують правильне. На внутрішньому боці обкладинки зазначають відповідні документи, що є підставою для внесення зміни, які завіряються підписом керівника підприємства або уповноваженого органу і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Під уповноваженим органом слід розуміти відділ кадрів або інший підрозділ установи, який здійснює оформлення працівників, або відповідальну особу установи, на яку згідно з посадовою інструкцією покладено обов’язок ведення трудових книжок працівників.
Зміна запису про ПІБ людини виконується роботодавцем або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документа людини (паспорта, свідоцтва про народження тощо), із зазначенням номеру та дати документа.
Таким чином, для правильного виправлення імені необхідно звернутися до роботодавця, з яким людина на сьогодні перебуває у трудових відносинах.
