АРХІВИ НЕ МОВЧАТЬ! АРХІВИ СВІДЧАТЬ!
8 травня - День Пам’яті та примирення, 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Сьогодні спільно з країнами Європейського Союзу ми віддаємо шану тим, хто пройшов через пекло Другої світової війни.
Українці одними з перших відчули на собі її масштаби та жорстокість і боролися з нацизмом до перемоги. Нині вже 440 днів українці ведуть бій проти чергової ідеології зла – рашизму. Ціна Перемоги завжди жорстка – мільйони, тисячі загиблих і скалічених доль, поранення, зруйновані та спалені цілі міста та села.
Україна з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки війни. За різними оцінками, в період Другої світової війни в Україні загинули від 8 до 10 млн. людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 млн. було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 млн. втратили притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ, майже 30 тис. сіл.
Російські найманці ще жорстокіше знищують квітучу українську землю у ці дні, використовуючи усі наявні види озброєння та засоби знищення мирного населення. Міста Сходу, Північних регіонів, Київщини та Півдня перетворюються на попелища, але міста-герої тримаються та стають фортецями, яким зараз є Бахмут, Вугледар та інші.
Завдяки документам, що збереглися з 1945 року, ми пам’ятали та постійно згадували про події війни і думали, що це все в минулому. Але з 24 лютого 2022 року все змінилося: світанок порушили гуркіт літаків, танків, які рухалися зі сторони росії та білорусі, перші вибухи, втрати, сльози жінок та дітей, згуртованість чоловіків та військових... Завдяки супротиву української армії та сил самооборони вже в перші дні росіяни зазнали значних втрат, за підтримки міжнародних союзників та згуртованості українців Україна тримається і обов’язково переможе.
З архівних документів та зі спогадів жителів міста: «В наше місто німці ввійшли 18 серпня 1941 року з боями, зі сторони с.Пивці. Повсюди розривалися снаряди, чулася стрілянина, німці в’їжджали на мотоциклах… Рукава в них були закочені, а на грудях на цепках залізні таблички з написом «СС». Вони ловили курей, тягли худобу із сараїв, сміялися і щось лепетали. Було страшно. Матері з дітьми ховалися в землянках, окопах, тікали до лісу, обнімали нас та тільки плакали…»
Трагічною подією нашого містечка було знищення мирного населення в Крутому вивозі над Дніпром, свідки цієї трагедії розповідали про заживо похованих жінок і дітей, що земля була встелена дитячими пляшечками, що з-під землі чувся людський стогін і ніхто не міг підійти й врятувати хоча б когось. Понад 1500 жителів жорстоко знищених, з них 900 дітей.
Чому історія знову повторюється, чому знову на українській землі ллється кров безневинних людей?.. Варто тільки назвати міста: Буча, Ірпінь, Бородянка, Ізюм, Харків та всі міста і села, які пережили і переживають окупацію «братнього народу».
З початку повномасштабної російсько-української війни архівні установи Київщини працюють над створенням колекцій документів про перебіг війни та наслідків воєнних злочинів російської армії. Архівний відділ виконавчого комітету Ржищівської міської ради теж долучився до збору документів та фотодокументів про події, що відбуваються на території Ржищівської територіальної громади з першого дня вторгнення і до сьогодні.
Наше містечко не оминула трагедія війни, вона закарбована в серці кожного ржищівчанина, і залишить живі рани у тих, хто це все пережив у страшну ніч 22 березня, у серці кожного, хто втратив рідних та близьких. Тож у ці пам’ятні дні вклоняємося перед усіма, хто захищав і захистив життя, хто повертав і повертає народам свободу, хто знищив і засудив нацистське зло, хто втратив рідних і продовжує боронити нашу землю.
Слава всім нашим героям різних часів, яким ми однаково завдячуємо нашим життям! Ми віримо, що незабаром в календарі свят України з’явиться нова дата – День Перемоги над Росією.
В ці дні історія свідчить: наш народ – непереможний!
Слава захисникам України різних часів!
Слава Україні!
За інформацією архівного відділу Ржищівського МВК
