ЧИМ СХОЖІ ЧЕСЬКИЙ ЗАБЖЕХ ТА УКРАЇНСЬКИЙ РЖИЩІВ
Різні країни, різні мови, але схожість між містами, чеським Забжехом і українським Ржищевом, вражає.
Нагадаємо, протягом останніх шести місяців голова Ржищівської громади, Крістіна ЧОРНЕНЬКА вела переговори з потенційними партнерами Чеської республіки, щодо реалізації спільних проєктів у комунальній сфері. І нещодавно делегація ржищівчан відвідала із робочим візитом місто Забжех в рамках проєкту "Мости довіри", що реалізується Радою європейських муніципалітетів і регіонів (РЄМР) спільно з Асоціацією міст України (АМУ) за підтримки Програми "U-LEAD з Європою".
Міська рада Забжеху розташована в старезній мурованій фортеці. В залі засідань величезна картина старого міста від місцевого художника, герб та прапори. Перші згадки про Забжех з’явилися в історичних літописах у 1254 році, а вже в 1278 році він отримав статус міста.
Нині у Забжеху проживають близько 13 000 жителів. Діють невеличкі броварні та різні підприємства, жителі пишаються та підтримують місцевих підприємців, майстрів та ремісників. Життя у містечку повільне та тихе. Населення доброзичливе та працьовите. Так само, як і ржищівчани, заготовляють дрова на зиму, рубають їх вручну і складають для сушки біля будинків. Оплата за комунальні послуги в місяць, в середньому, 8 000 крон/ 16 000 гривень. Тому в приватних будинках є індивідуальні системи опалення та каміни.
Мера міста Забжех, Франтішека Йогна місцеві жителі обирають на цю посаду вже вчетверте. Крім основної роботи він займається бджільництвом та перевіряє якість звучання дзвонів для дзвіниць костелів. Який же подив був у мера Забжеха, коли ржищівська делегація презентувала «Мед із Ржищева». Адже міста, де є пасічники, завжди вирізняються з поміж інших і мають щось невимовно спільне.
Жителі Забжеху пишаються своєю природою та історією. В них є традиція висаджувати липові алеї й прогулюватися ними. Для них - це символ процвітання та успіху. Як же не згадати і район «Липки» у Ржищеві? Співпадіння? Не думаємо…
Географічно Забжех розташований в долині, поряд з озером та річкою неподалік, а довкола міста - пагорби та величні гори Єсеніки. Щоб роздивитися гори та саме місто, на його околицях ентузіасти створили оглядовий майданчик, де можна насолодитися краєвидами. Чи незабагато схожих локацій? Але факти очевидні.
За підтримки ЄС та їх дотацій в Забжеху реалізували чимало корисних та потрібних жителям інфраструктурних та соціальних проєктів. Один з них - лісопарк «Книжецькі сади», де вдалося вдало поєднати та зберегти водойму зі старим парком, утворити пагорб для розваг, змонтувати затишний дитячий майданчик та висадити унікальні рослини та дерева. Цікава деталь: підрядники, що займалися озелененням лісопарку, за умовами контракту, мають доглядати за молодими рослинами протягом 5 років. Якщо якась з них загине, вони безплатно її замінять.
Також за підтримки ЄС в Забжеху перетворили стару залізничну колію на велодоріжку та ігровий майданчик для дітей. Дотації з ЄС допомогли підтримати створення і комфортного комплексу з критим та відкритими басейнами для всіх вікових категорій місцевих жителів. Але багато відвідувачів ми там не зустріли. Вже о 16:00 місто сповільняється, вулиці пустіють, оскільки громадський транспорт у місті відсутній, всі користуються власними автомобілями. Схоже, жителі плавно переміщаються до кав’ярень та місцевих пабів.
