Пенсійний фонд України інформує

Дата: 18.08.2023 13:26

Кількість переглядів: 152

Право на пенсію у разі втрати годувальника для дружини загиблого військовослужбовця.

Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а також членів їх сімей врегульовано Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

За нормами цього Закону непрацездатні члени сім’ї військовослужбовця, який  загинув у період проходження служби, мають право на пенсію в разі втрати годувальника. 

Зокрема, таке право надається дружині годувальника, яка зайнята доглядом за його дитиною віком до 8 років.

Пенсія в разі втрати годувальника в такому випадку призначається  незалежно від  віку і працездатності дружини та за умови, що дружина не працює (не проходить військову службу).

Водночас, у разі загибелі  годувальника внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), дружина, яка здійснює догляд за дитиною годувальника до досягнення нею 8 років, має право на пенсію незалежно від того чи вона працює (проходить військову службу).

Чи враховується польський стаж для призначення пенсії в Україні?

Відповідно до Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 18.05.2012 стаж, набутий на території Польщі, враховується до страхового стажу для визначення права на отримання пенсії в Україні.

Тобто, якщо людина має страховий стаж в Україні та працювала в Польщі, то для визначення права на призначення пенсії такі стажі підсумовуються.

Наприклад, якщо людина 25 років працювала в Україні і 5 років – у Польщі, вона має право на призначення пенсії за віком в Україні, оскільки у 2023 році для виходу на пенсію в 60 років їй необхідно мати не менше 30 років страхового стажу.

Водночас, згідно з положеннями Угоди, кожна з країн розраховує розмір пенсії, відповідно до норм свого національного законодавства, за стаж, набутий на її території.

Види страхових виплат внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено такі види страхових виплат внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання:

• допомога по тимчасовій непрацездатності – виплачується у розмірі 100 % середньої заробітної плати (перші 17 днів за рахунок коштів страхувальника, з 18 дня – за рахунок коштів соціального страхування);
• одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності – призначається на підставі висновку МСЕК, розмір визначається в залежності від ступеня втрати професійної працездатності із розрахунку 7 мінімальних заробітних плат*, встановлених законом на день настання права на страхову виплату;
• щомісячні страхові виплати – встановлюються відповідно до ступеня втрати професійної працездатності виходячи із середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку. Мінімальний розмір призначеної щомісячної виплати потерпілому в перерахунку на 100% втрати працездатності не може бути меншим мінімальної заробітної плати*. Максимальний розмір – не повинен перевищувати чотири мінімальні заробітні плати*;
• виплати у разі тимчасового переведення на легшу, нижчеоплачувану роботу – за потерпілим зберігається його середньомісячна заробітна плата на строк, визначений ЛКК або МСЕК (перші 14 днів доплата здійснюється за рахунок коштів страхувальника, починаючи з 15 дня – за рахунок коштів соціального страхування);
• щомісячні страхові виплати потерпілому, який проходить професійне навчання або перекваліфікацію (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року) в розмірі середньомісячної заробітної плати протягом строку, визначеного для професійного навчання чи перекваліфікації;
• щомісячні виплати дитині, яка народилася з інвалідністю, внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання  її матері під час вагітності; здійснюються до досягнення дитиною 18 років, або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років. До 18 років виплати здійснюються у розмірі державної допомоги дітям з інвалідністю, після 18 років – у розмірі середньомісячної заробітної плати, що склалася на території області (міста) проживання таких осіб, але не менше від середньомісячної заробітної плати в країні на день набуття права на виплату;
• компенсація потерпілому та особі, яка його супроводжує, вартості проїзду до місця лікування та/або реабілітації і у зворотному напрямку;
• страхові виплати непрацездатним членам сім’ї у разі смерті потерпілого: 

– одноразова допомога сім’ї (у розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати* на день настання права на страхову виплату); 

– одноразова виплата кожній особі, яка була на утриманні потерпілого або мала на це право (у розмірі 8 розмірів мінімальної заробітної плати*; 

– щомісячні страхові виплати (визначаються із середньомісячної заробітної плати потерпілого; сума виплат кожній особі, яка має на них право, визначається шляхом ділення частини заробітної плати  потерпілого, що припадає на цих осіб, на їх кількість, при цьому частка заробітної плати, що припадала на потерпілого, з розрахунку виключається);

– виплати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1468).

Довідково:

*З 1 січня 2023 року розмір мінімальної заробітної плати – 6 700 грн. 

Як можна подати документи для призначення виплати?

Заява, разом із документами необхідними для призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат і соціальних послуг, подається:

– у паперовому вигляді особисто або через уповноваженого представника до територіального органу Пенсійного фонду України (сервісний центр);

– в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису. 

 Термін розгляду документів

Територіальні органи Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Виплати до Дня Незалежності.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 754  від 21 липня 2023 року “Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань“  Пенсійний фонд України у серпні здійснює фінансування разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань,  громадянам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Постанову прийнято на виконання Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“,  яким визначено, що держава щороку до Дня Незалежності надаватиме разову грошову виплату.

Постановою передбачено, що  пенсіонери, які мають право на таку виплату, отримають її разом із пенсією.

Кошти на виплату допомоги військовослужбовцям та іншим особам, які належать до ветеранів війни, проходять службу та не є пенсіонерами, Пенсійний фонд України перераховує на рахунки військових частин, установ, організацій, де особи проходять службу. 

Іншим особам, які мають право на разову грошову виплату і які не є пенсіонерами та/або не перебувають на службі, допомога виплачується за їх зверненнями до  органів Пенсійного фонду України із документами, що підтверджують право на таку виплату, та даними про поточний рахунок, відкритий на ім’я особи в уповноваженому банку. 

Довідково:

Постановою № 754 визначено такі розміри разової грошової виплати до Дня Незалежності України:

• особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концтаборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

I групи ‒ 3 100 грн;

II групи ‒ 2 900 грн;

III групи ‒ 2 700 грн;

• учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концтаборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків ‒ 1 000 грн;
• особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 3 100 грн;
• членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге – 650 грн;
• учасникам війни та колишнім в’язням концтаборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога ‒ 450 грн.

Особа, якій встановлено інвалідність, в тому числі внаслідок війни, при виконанні умов, визначених законодавством, має право на пенсію.

Умови призначення пенсій по інвалідності військовослужбовцям визначено законами “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“  та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ . 

Право на призначенням “страхової“ пенсії по інвалідності залежить від тривалості набутого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією залежно від групи інвалідності. Так, пенсія по  інвалідності ІІІ групи призначається (у тому числі при перебуванні на службі) за наявності у особи страхового стажу від 1 до 15 років (необхідна тривалість страхового стажу залежить від віку, в якому встановлено інвалідність).

Пенсія по інвалідності по “військовому“ закону призначається  після звільнення зі служби, на підставі заяви та комплекту документів, які готують уповноважені органи силових міністерств та відомств. 

Важливо!

Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи (незалежно від закону, згідно з яким її  призначено) не може бути нижче 360 % прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність (ПМ), з 01.12.2022 – 7534,80 грн (2093,00 грн х 360%, де 2093,00 – ПМ).

« повернутися