Ржищівська міська територіальна громада
Київська область, Обухівський район

ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНФОРМАЦІЙНА КАМПАНІЯ З ПРОТИДІЇ ПЛАТІЖНОМУ ШАХРАЙСТВУ “ШАХРАЙ ГУДБАЙ”

Дата: 18.10.2023 11:32
Кількість переглядів: 388

 

Фото без опису

Шахраї телефонують на повідомлять про виграш в 300-400 і більше тисяч гривень!

Для оформлення виграшу аферисти можуть випитувати персональну інформацію – прізвище, ім’я, місце проживання тощо.  Після отримання даних шахраї повідомляють, що дані переможця зафіксовано і що з ним зв’яжуться після їх обробки.

Через декілька днів зловмисники знову телефонують та повідомляють, що дані опрацьовано та переможцю надійшов виграш в кількасот тисяч гривень. Але для того, щоб отримати виграш, необхідно купити побутові чи інші товари на певну суму коштів, сума може бути різною від 600 до 1200 гривень.

Якщо людина погоджується купити товар, їй пропонують забрати його в найближчому відділені Нової пошти і відповідно заплатити за цей товар, тільки потім людина нібито зможе отримати свій виграш.

На прохання людини спочатку отримати виграш або сплатити вартість товару за рахунок частини виграшу шахраї відмовляються.

Звісно, що жодних виграшів шахраї сплачувати не збираються, а намагаються просто видурити кошти в довірливих людей.

Як уникнути подібної схеми шахрайства?

Не повідомляйте стороннім особам своїх персональних даних, оскільки шахраї їх можуть використати для подальших схем.

Перш ніж повідомляти свої персональні дані, пригадайте, коли ви брали участь у розіграшах. Якщо пригадати цього ви не можете, це 100% шахраї.

Якщо ви маєте сумніви щодо виграшу, з’ясуйте більше деталей про юридичну особу, яка пропонує вам виграш, запитайте юридичну адресу, інші контакти, код ЄДРПО тощо. Перевірте юридичну особу за отриманими даними, зазвичай вся інформація вигадана та не відповідає дійсності, що легко допоможе зрозуміти, що телефонують шахраї.

Фото без опису

Фото без опису

Шахраї поширюють фішингові посилання та змушують перейти за ними під різними приводами.

Приклад такої ситуації, коли шахраї проводять фейкові опитування та голосування, за які нібито можна отримати винагороду, наприклад у сумі 500 гривень. Тема таких опитувань та голосувань може бути різна, наприклад, віддати свій голос на сайті, де проходить голосування за певний бренд косметики, для переконливості шахраї вказують відомий бренд.

Щоб пройти голосування, потрібно виконати дії згідно з інструкцією, де однією з обов’язкових умов є необхідність пройти авторизацію та вести логін і пароль до власної сторінки в соцмережах. Коли людина вводить ці дані, вони стають автоматично відомі шахраям, які отримують доступ до сторінки.

Отримавши доступ до сторінки, шахраї можуть:

  • поширювати подібні пропозиції в соцмережах від імені власника акаунта, щоб отримати доступ до сторінок підписників власника сторінки;
  • просити в борг та грошову допомогу в підписників сторінки. Трапляються випадки, коли шахраї використовують опубліковані на сторінці власника фото близьких та рідних та пишуть, що хтось із близьких потрапив у ДТП і терміново потрібні гроші. Для переконливості шахраї можуть додавати скріни медичних висновків лікарів та різні медичні довідки з печатками, які можуть виглядати досить правдоподібно.

Як вберегтися від шахраїв?

  • Не довіряйте пропозиціям відповідно до яких можна в кілька кліків отримати гроші. Легкі гроші, як правило, пропонують шахраї.
  • Перевіряйте інформацію на офіційних сайтах, якщо йдеться про відомий бренд.
  • Не переходьте за посиланнями від незнайомців та будьте уважними до посилань, які вам надсилають друзі. Пам’ятайте, шахраї могли зламати сторінку вашого друга.

Щоб захистити власні сторінки в соцмережах:

  • установіть багатофакторну автентифікацію. Ця функціє є в налаштуваннях вашого акаунту та може мати назву двоетапна перевірка – це, коли для входу до акаунту, крім логіна та пароля, потрібно ввести код підтвердження, що приходить на смартфон, електронну скриньку або у відповідний додаток;
  • не вводьте свої логіни та паролі від акаунтів на незнайомих та підозрілих сайтах;
  • створюйте складні та унікальні паролі для кожного акаунту.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.

Фото без опису

Фото без опису

Шахраї пропонують роботу онлайн, за яку просять гроші в потенційних працівників.

Наприклад, щоб почати працювати необхідно купити доступ до сайту/каналу із завданнями чи безкоштовний онлайн-проєкт.

Завдання можуть бути різними: робити фіктивні замовлення на сайті онлайн-магазину нібито для підвищення його рейтингу, є випадки, коли аферисти пропонують працювати перекладачем текстів з англійської мови без знання англійської мови та перекладати тексти за допомгою онлайн-перекладача. Але, щоб отримати доступ до сайту, де є база таких клієнтів, яким необхідний переклад, потрібно заплатити гроші.

Залежно від шахрайських вакансій аферисти обіцяють різні заробітні плати: від 400 до 8000 гривень у день. Також вакансії від зловмисників включають можливість виконувати прості завдання в будь-який час та в будь-якому місці, наприклад, вдома з мобільного телефона. Трапляються випадки, коли шахраї виплачують незначну заробітну плату в кількасот гривень, щоб заохотити людину більше вкласти власних грошей, щоб заробити більше.

Ознаки шахрайських пропозицій роботи:

  • досвід не потрібен;
  • будь-хто може подати заявку;
  • вільний графік;
  • простота виконання завдань/замовлень;
  • потрібно вкласти власні кошти.

Якщо ви натрапили на подібну вакансію від імені відомого бренду, перевірте інформацію про вакансію на офіційному сайті потенційного роботодавця, адже шахраї можуть створювати сайти, які дуже візуально схожі на сайти відомих брендів.

Як уникнути такої схеми шахрайства?

  • не вкладайте власні гроші за роботу в інтернеті. У більшості випадків це пропозиції від шахраїв;
  • будьте уважними до легких заробітків;
  • не сплачуйте жодних послуг, щоб оформитися на роботу в ту чи іншу організацію.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про ваш випадок за номером телефону: 0 800 505 170.

 

Фото без опису

Шахраї не тільки продають неіснуючі товари в соцмережах, а й повертають деяким покупцям за недоставлений товар кошти, щоправда не з власної кишені. Кошти повертає не магазин, а чергова жертва шахраїв, яка думає, що платить за товар.

 Приклад такої ситуації.

Покупець замовляє в шахрайському магазині одяг, сплачує за нього кошти та, звісно,  не отримує товар. Якщо покупець, якого ошукали, тривалий час не полишає шахраїв у спокої, постійно пише та вимагає свій товар, шахраї можуть погодитися на повернення коштів. Для цього аферисти дають реквізити картки, на яку необхідно повернути кошти іншим потенційним покупцям. Покупець, якого першим ошукали, думає, що кошти повернув справжній магазин, хоча насправді кошти перераховують нові їх жертви. Таке повернення коштів може відбуватися частинами від різних власників карток.

Люди, які перераховують кошти, потім вважають, що шахраєм є отримувач коштів та можуть звинувачувати його в шахрайстві й скаржитися на картку до банку чи відповідних державних органів, внаслідок цього картку можуть заблокувати.

 Як не потрапити на гачок аферистів?

Купуйте лише в перевірених онлайн-магазинах.

Обирайте післяплату.

Якщо купуєте на не призначений для онлайн-покупок платформах, наприклад, в інстаграмі, перевіряйте сторінку онлайн-магазину.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про ваш випадок за номером телефону: 0 800 505 170.

Фото без опису

Шахраї розміщують публікації в соціальних мережах та пропонують отримати грошові виплати. В таких повідомленнях аферисти пропонують обрати суму виплат, яка людині потрібна, а за отримання коштів просять сплатити комісію, зазначену навпроти суми:

  • 10 000 (100 грн комісія);
  • 20 000 (200 грн комісія);
  • 50 000 (500 грн комісія);
  • 100 000 (1000 грн комісія).

Якщо людина просить більше зазначеної суми, шахраї ніколи не відмовляють та пропонують отримати грошову виплату, наприклад,  200 000 грн, а за це сплатити комісію в сумі 2000 грн.

Також обов’язковими умовами для отримання виплат від шахраїв можуть бути:

  • підписка на сторінку в інстаграмі, з якої пропонується виплата;
  • вподобайка (лайк) за відповідний пост про виплати;
  • коментар під постом.

Коли потенційні жертви виконують ці умови, вони лише допомагають шахраям популяризувати свою сторінку, аби більше людей побачили шахрайську публікацію та потрапили до пастки аферистів. Державні установи, міжнародні організації та благодійні фонди ніколи не просять вподобати/прокоментувати публікацію чи підписатися на сторінку в обмін на отримання виплат.

Як вберегтися від шахрайства?

  • Не погоджуйтеся на сплату комісій для оформлення грошової допомоги, таке пропонують лише шахраї!
  • Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел. Якщо оформляли допомогу, очікуйте сповіщення про нарахування в застосунку вашого банку або на порталі чи в застосунку Дія. Також надаємо посилання на актуальні програми грошової допомоги від ООН та партнерів: http://surl.li/hrftu.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про ваш випадок за номером телефону: 0 800 505 170.

 

 

Фото без опису

86% від загальної кількості випадків платіжного шахрайства за 2022 рік відбулися в мережі Інтернет. Шахраї виманюють дані банківський карток, коди, логіни та паролі через фішингові посилання, які ведуть на шахрайські сайти.

Шахраї можуть копіювати дизайн будь-яких ресурсів, на яких користувачі вводять дані карти для оплати. Ці сайти можуть бути дуже схожими на справжні вебресурси відомих магазинів, банків, державних установ, міжнародних організацій та благодійних фондів.

Де можна натрапити на фішинг?

Шахраї поширюють фішингові посилання через соціальні мережі, месенджери, смс-повідомлення, електронні листи, рекламу в інтернеті, торговельні онлайн-майданчики.

Як уникнути шахрайства?

Не переходьте за посиланнями від незнайомців!

Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайтів можуть бути схожими, за винятком одного чи кількох символів.

Пам’ятайте! Шахраї дуже активно поширюють фішинг як купівлю/продаж різних товарів, послуг.

Будьте уважними до сайтів, де купуєте та оплачуєте товар!

Не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих сайтах.

Перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн-банкінгу, перевірте адресу необхідного ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що ви опинилися на фішинговому сайті. 

Коли купуєте на торговельних онлайн-майданчиках, обговорюйте деталі угоди виключно в чаті торговельного майданчика або використовуючи його додаток! 

Фото без опису

Шахраї у своїх схемах використовують військову тематику навіть у телефонних розмовах від імені працівників банків.

Приклад такої схеми: шахраї телефонують та представляються працівниками служби безпеки банку, просять надати конфіденційну інформацію про картки та рахунки через планову перевірку даних у зв’язку з війною, отримавши ці відомості, привласнюють гроші.

Яку інформацію можуть випитувати шахраї?

  • три цифри на звороті картки (CVV/CVC код);
  • коди (одноразові паролі) банків;
  • паролі до інтернет-банкінгу.

Як уникнути подібного шахрайства?

Якщо телефонує працівник банку, скажіть, що ви зараз перетелефонуєте самостійно на офіційний номер банку, зазначений на звороті платіжної картки.

Нікому не повідомляйте три цифри на звороті картки (CVV/CVC код), коди (одноразові паролі) банків, паролі до інтернет-банкінгу.

Якщо ви випадково повідомили шахраєві реквізити картки, банківський код із смс, негайно заблокуйте картку чи змініть пароль до інтернет-банкінгу.

Якщо ви випадково повідомили шахраєві пароль до інтернет-банкінгу, негайно заблокуйте картки, рахунки та доступ до інтернет-банкінгу, зателефонувавши до банку за номером, зазначеним на звороті картки.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.

 

Фото без опису

Щодня в Україні за посиланнями на фішингові сайти переходять у середньому 10 000–15 000 громадян, всі ці люди потенційно можуть стати жертвами шахраїв. Приблизно дві третини з виявлених Центром кіберзахисту НБУ фішингових сайтів (68%) походять з рф. Значна частина цих ресурсів пропонують українцям оформити грошову допомогу!

Люди не лише втрачають кошти, а й поповнюють гаманці окупантів, які потім можуть використовувати ці гроші на війну проти України.

Як вберегтися від шахрайства?

  • Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел. Якщо оформляли допомогу, очікуйте сповіщення про нарахування в застосунку вашого банку або на порталі чи в застосунку Дія. Також надаємо посилання на актуальні програми грошової допомоги від ООН та партнерів: http://surl.li/hrftu.
  • Завжди тримайте в секреті:

-     тризначний номер на звороті картки;

-     пін-код до картки;

-     логін та пароль до інтернет-банкінгу;

-     коди банків та мобільних операторів.

  • Не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями;
  • Не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих вебсайтах.

Використовуйте для перевірки посилань та сайтів:

-     сервіс кіберполіції "STOP FRAUD": https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/;

-     сервіс Асоціації "ЄМА" CheckMyLink: https://check.ema.com.ua/.

ВАЖЛИВО! Схема шахрайства може бути абсолютно новою або добре прихованою. Тому, крім перевірки сайту через сервіс кіберполіції "STOP FRAUD" та сервіс CheckMyLink, проводьте також власну перевірку.

  • Не погоджуйтеся на оформлення грошової допомоги через чат-бот.
  • Не погоджуйтеся на сплату державного мита для оформлення грошової допомоги, таке пропонують лише шахраї!

Пам’ятайте, шахраї створюють сайти, які візуально схожі на сайти банків, державних установ, міжнародних організацій та благодійних фондів.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про ваш випадок за номером телефону: 0 800 505 170.

 

Фото без опису

Шахраї, крім стандартних телефонних дзвінків від імені працівників банків, можуть використовувати різні технології, аби бути більш переконливими.

Наприклад, для підміни номера телефону шахраї використовують спуфінг ідентифікатора абонента (телефонний спуфінг). У таких випадках телефонує шахрай, а на екрані смартфона відображається український номер банку. Завдяки технології спуфінгу шахраї можуть імітувати роботизовані банківські порадники, коли роботизований голос під різними приводами повідомляє про необхідність надання банківських даних фейковому працівнику банку.

Крім трьох цифр на звороті картки (CVV/CVC код), кодів (одноразових паролів) банків та мобільних операторів, пін-коду до картки, шахраї також можуть виманювати інформацію про фінансовий номер телефону та пароль для авторизації в онлайн-банкінгу.

Що робити в таких випадках?

Якщо телефонує працівник банку, краще покладіть слухавку та перетелефонуєте самостійно на офіційний номер банку, зазначений на звороті платіжної картки.

За жодних умов не повідомляйте:

  • тризначний номер на звороті картки;
  • коди банків та мобільних операторів;
  • паролі до інтернет-банкінгу;
  • пін-код до картки.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про ваш випадок за номером телефону: 0 800 505 170.

 

Фото без опису

Шахраї телефонують, представляються працівниками служби безпеки банків та/або працівниками поліції та випитують секретну інформацію про платіжні картки.

У таких розмовах шахраї можуть:

  • запевняти що сторонні особи отримали доступ до їхніх рахунків і от-от планують привласники кошти;
  • повідомляти про кібератаку на ІТ-систему банку.

Для збереження коштів пропонують:

  • зняти готівку самостійно та передати її "кур’єру" від банку, після цього обіцяють зарахувати кошти на "безпечний рахунок";
  • перерахувати гроші на тимчасовий безпечний рахунок, який насправді є рахунком шахрая;
  • "прив’язати" карку до іншого телефонного номера.

Пам’ятайте, шахрай може назватися будь-ким!

Якщо телефонує працівник банку, скажіть, що ви зараз перетелефонуєте самостійно на офіційний номер банку, зазначений на звороті платіжної картки.
 

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про ваш випадок за номером телефону: 0 800 505 170.

 

Фото без опису

Понад 481 млн гривень у минулому році вкрали карткові шахраї в українців. Це на 46% більше ніж у довоєнному 2021 році.

Більше половини від цієї суми шахраї вкрали, використовуючи соціальну інженерію, коли люди під психологічним тиском або шляхом обману самі переказують гроші шахраям або розкривають їм дані своїх карток. 

Не розголошуйте свої дані шахраям, завжди тримайте в секреті:

  • тризначний номер на звороті картки;
  • пароль до інтернет-банкінгу;
  • коди банків та мобільних операторів;
  • пін-код до картки.

Можна лише повідомляти 16-значний номер картки.

Банк по телефону може запитати перші 6 та останні 4 цифри платіжної картки.

Для отримання платежу на картку достатньо повідомити лише 16-значний номер картки.

Дотримуйтеся інших прави платіжної безпеки:

1. Контролюйте рух коштів на рахунку:

- підключіть смс-інформування стосовно операцій з платіжною карткою;

- установіть індивідуальні ліміти на операції з вашою платіжною карткою.

2. Використовуйте віртуальну картку для розрахунків в Інтернеті. Перераховуйте необхідну суму з основної картки на віртуальну перед здійсненням покупки. Віртуальну картку також можливо додати й до гаманців Apple Pay, Google Pay.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про ваш випадок за номером телефону: 0 800 505 170.

 

Фото без опису

Шахраї можуть видавати себе за покупців та продавців на торговельних онлайн-майданчиках.

Як шахраї обманюють покупців?

Для обговорення деталей продажу товару спрямовують листування у сторонні месенджери, потім надсилають посилання для оплати, яке насправді веде на шахрайський ресурс, що може бути схожим на справжній сайт торговельного майданчика, банку. Після того, як покупець вводить дані, вони стають автоматично відомі шахраям або здійснюється переказ коштів на картку шахрая.

 Обговорюйте деталі угоди виключно в чаті торговельного майданчика або використовуючи його додаток! 

Тримайте в секреті:

  • тризначний номер на звороті картки,
  • коди банків та мобільних операторів,
  • паролі до інтернет-банкінгу.

Користуйтеся віртуальною карткою для покупок онлайн!

Перераховуйте на неї тільки необхідну для покупки суму.

Перевірте продавця/покупця на сервісі кіберполіції "STOP FRAUD": http://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/  або перевірте сайт, послугами якого збираєтеся скористатися, чи не внесений він до списку шахрайських сайтів через сервіс CheckMyLinkhttps://check.ema.com.ua/

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про ваш випадок за номером телефону: 0 800 505 170.

 

Фото без опису

Шахраї викрадають гроші з рахунків через добре відомі схеми телефонного шахрайства.

Як їм це вдається?

Це тому, що шахраї добре знають, на які больові точки "натиснути", аби отримати необхідну інформацію.

В основі більшості легенд шахраїв – тривожна ситуація та залякування. Приклад такої типової легенди  ‒це коли шахраї телефонують від імені працівника служби безпеки банку та повідомляють, що з рахунку громадянина намагаються зняти кошти. За таких умов у потенційної жертви відключається критичне мислення і вона більш схильна розголосити секретні дані про свої картки та рахунки.

Пам’ятайте про головні індикатори розмови з шахраєм.

Припиніть розмову, якщо:

  • запитують термін дії картки, тризначний номер на звороті картки, паролі, коди банків та мобільних операторів, пін-код до картки;
  • керують у телефонній розмові вашими діями (просять зробити трансакцію, зняти готівку, встановити програму на ваш пристрій тощо);
  • просять сфотографувати та переслати/надати фото платіжної картки;
  • лякають, що ваша картка заблокована, а злочинці зламали рахунок;
  • просять перейти за посиланням та зазначити всі персональні дані та реквізити платіжної картки.

Неважливо, яка сталася ситуація, працівники банку, НБУ, правоохоронних органів чи будь-якої іншої установи не попросять вас виконати подібні дії.

Якщо ви випадково повідомили шахраєві реквізити картки, банківський код із смс, негайно заблокуйте картку чи змініть пароль до інтернет-банкінгу.

Якщо ви випадково повідомили шахраєві пароль до інтернет-банкінгу, негайно заблокуйте картки, рахунки та доступ до інтернет-банкінгу, зателефонувавши до банку за номером, зазначеним на звороті картки.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.

Фото без опису

Як шахраям вдається взламувати акаунти в соціальних мережах?

Під різними приводами шахраї поширюють фішингові посилання, за якими просять перейти та ввести дані для входу на сторінку в соцмережах або в месенджер користувача.

Приклади таких схем:

            1) шахраї пропонують роботу в інтернеті тим, хто зацікавився пропозицією, – надсилають фішингові посилання нібито для авторизації. Щоб авторизуватися на шахрайському сайті, пропонується ввести дані для входу в облікові записи в соцмережах та месенджерах. Після введення дані автоматично стають відомі шахраям;

             2) шахраї розсилають смс-повідомлення про виклик до суду від адресата SUDpovistka нібито від імені Печерського районного суду. Такі повідомлення містять скорочене посилання на фішинговий сайт. Цей сайт імітує сторінку входу до системи "Електронний суд", де користувачеві пропонують авторизуватися за допомогою месенджера в телеграмі, а саме ввести номер телефону та код, який буде надіслано в телеграм. Після введення цієї інформації вона стає автоматично відома шахраям, унаслідок цього аферистам вдається отримати доступ до месенджера користувача.

Як шахраї використовують взламані акаунти в соцмережах та месенджерах?

Коли шахраї отримують доступ до акаунтів, вони змінюють паролі, далі від імені зламаних користувачів розсилають їхнім друзям повідомлення з проханням позичити гроші.

! Пам’ятайте, приводів, під якими у вас просять ввести дані для входу в облікові записи, може бути безліч.

Щоб уникнути шахрайства:

  • перевіряйте сайти, на яких вводите дані для входу в свої облікові записи в соцмережах та месенджерах;
  • налаштовуйте двофакторну автентифікацію – це, коли для входу в акаунт, крім логіну та пароля потрібно ввести код підтвердження, що приходить на телефон, електронну скриньку або у відповідний застосунок;
  • не переходьте за посиланнями, навіть якщо вони надійшли в листі від друга. Пам’ятайте, шахраї могли отримати доступ до акаунту друга. Спершу зателефонуйте другові та запитайте, чи справді посилання від нього.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про ваш випадок за номером телефону: 0 800 505 170.

Шахраї створюють сторінки магазинів у соцмережах, і інстаграм не виключення. У своїх "магазинах" "продають" різні товари, наприклад, смартфони, комп’ютерну техніку, дитячий одяг тощо. Такі шахраї також не цураються ошукувати військових під виглядом продажу військової амуніції. За товари беруть передоплату або повну оплату, отримують гроші, а потім зникають.

Якщо замовлення на значну суму, в деяких випадках, аби відвести підозру щодо своїх незаконних дій шахраї можуть надсилати покупцям договори поставки замовленого ними товару, створюючи в замовників видимість реальності здійснення офіційного продажу товарів.

Дії псевдопродавців після здійснення оплати товару можуть бути різними:

▪          блокують акаунт клієнта;

▪          кормлять обіцянками доставки товару, що може тривати тижнями;

▪          обіцяють повернути гроші, але для цього просять ввести всі реквізити картки на шахрайському сайті, щоб викрасти всі кошти з рахунків.

Як можна натрапити на такий магазин?

Через рекламу в інтернеті, адже шахраї “інвестуютьˮ у свої сторінки та запускають платну рекламу, аби знайти "клієнтів". Вкладені в рекламу гроші потім “відбиваютьˮ за рахунок ошуканих покупців. Також такий магазин може привабити покупця низькими цінами та великими знижками.

Пам’ятайте, коли ви купуєте в інстаграмі чи на не спеціалізованих торговельних майданчиках, завжди є ризик зіштовхнутися з шахраями.

Купуйте на перевірених сайтах та майданчиках, призначених для онлайн-покупок.

       Якщо ви все ж таки обираєте для покупки інтернет-магазини в інстаграмі, уважно проаналізуйте сторінку інтернет-магазину.

Сторінки шахрайських інтернет-магазинів зазвичай швидко створюються та видаляються, тому потрібно звертати увагу на дату приєднання сторінки. Також перейменування акаунта може бути ознакою діяльності шахраїв: застосування різних назв або викрадення акаунта.

Такі сторінки можуть мати від кількох до 50 тисяч підписників, трапляються випадки з більшою кількістю підписників. Будьте пильними, якщо на сторінці закриті коментарі. Це також може бути ознакою шахрайства.

Щоб не натрапити на шахраїв в інстаграмі.

▪          надавайте перевагу післяоплаті;

▪          будьте обачними до магазинів, що пропонують товари за заниженими цінами;

▪          перевіряйте сторінки магазинів в інстраграмі, перевірте:

-       дати опублікування дописів на сторінці

-       кількість та активність підписників на сторінці

-       інформацію про акаунт

 

ШАХРАЇ ВИДАЮТЬ СЕБЕ ЗА ПОКУПЦІВ

Торговельні онлайн-майданчики стали незамінними для людей, які шукають зручний та швидкий спосіб не тільки здійснити покупку, а й продати власний товар. Проте разом зі зростанням популярності онлайн-майданчиків, також зростає кількість шахраїв, які намагаються обманути продавців. Сьогодні ми розглянемо схеми шахрайства на онлайн-платформах та поради, які допоможуть продавцям продавати безпечно.

Приклад шахрайської схеми на OLX: шахрай шукає оголошення на онлайн-майданчику, пише в месенджер (вайбер, телеграм, WhatsApp) продавцю.

Далі аферист погоджується купити товар, каже, що оформив покупку за допомогою OLX-доставки і продавцю для отримання коштів та оформлення доставки потрібно перейти за індивідуальним посиланням, зазначивши дані своєї картки для отримання нібито оплати.

Продавець переходить за посиланням, вводить усі реквізити картки.

Шахрай випитує у продавця залишок коштів на картці та смс-код від банку. Отримавши інформацію, привласнює кошти з рахунків.

Щоб ввести в оману продавців, шахраї створюють шахрайські сайти, візуально схожі на справжній сайт OLX. На таких підроблених сторінках «від OLX» також може бути форма спілкування в чаті, яка нічого спільного з реальною техпідтримкою OLX не має.

Ось кілька правил безпечних онлайн-покупок, які допоможуть вам захистити свої конфіденційні дані та гроші:

▪          не переходьте в месенджери, коли продаєте на платформі онлайн-оголошень:

✔      обговорюйте деталі угоди виключно в чаті торговельного майданчика або використовуючи його додаток;

✔      не реагуйте, якщо вам пропонують спілкуватися в месенджерах  (вайбер, телеграм, WhatsApp);

▪          повідомляти можна лише 16-значний номер картки, цієї інформації достатньо, щоб отримати оплату за товар;

▪          не переходьте за посиланнями від незнайомців. Спершу перевірте адресу, тільки потім клікайте на посилання.

Пам’ятайте, що адреса справжнього та шахрайського сайту можуть відрізнятися лише кількома символами.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора