ПАМ’ЯТКА ЩОДО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА НЕДОПУЩЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ
Нині в біосфері - серед знаходження всього живого - циркулюють десятки тисяч хімічних речовин. Тому проблема охорони навколишнього середовища від хімічного забруднення приваблює увагу керівників багатьох держав та міжнародних організацій.
Сучасний рівень розвитку науки і техніки дозволяє запобігти багатьом забрудненням. Серед них розрізняють :
- забруднення, які можна попередити,
- забруднення, які тимчасово не можна попередити,
- забруднення, які не можна попередити
До забруднення, які можна попередити відносяться — забруднення повітряного басейну, відкритих водоймищ та підземних вод хімічними речовинами промислових підприємств. Будівництво ефективних очисних споруд, систем замкнутого циклу водовикористання, пристосувань по газо очистці та пиловловлюванню може запобігти попаданню хімічних речовин в біосферу.
Забруднення, які тимчасово не можна попередити - це вихлопні гази транспортних засобів, хімічні речовини, мігруючі з предметів виготовлених із полімерних матеріалів. Нині конструктори працюють над проблемою заміни двигуна внутрішнього згорання чи над установкою механізмів вловлювання вихлопних газів, щоб запобігти забруднення, яке стало у великих містах загрозою для здоров`я людей. Для полімерних матеріалів розроблюються рівні допустимої міграції хімічних речовин в навколишнє середовище із захороненням застосування виробів , виділення із яких перевищують ці рівні.
Забруднення біосфери, які не можна попередити, в основному здійснюються пестицидами, так як за допомогою авіації та наземної апаратури обробляються великі площі, при цьому значна кількість дрібних часточок пестицидів переноситься повітрям у верхні шари атмосфери, вони довго утримуються там, циркулюють навколо земної кулі, випадаючи із дощем та снігом.
З цього випливає, що перша особливість пестицидів в порівнянні з хімічними речовинами іншого походження - їх циркуляцію у біосфері неможливо попередити. Застосували речовину - і вона знаходиться в навколишньому середовищі до повного розпаду.
З метою охорони навколишнього середовища розроблено ряд необхідних обов'язкових вимог до застосування пестицидів.
Пестициди потрібно застосовувати лише у випадках крайньої необхідності. Перед їх використанням потрібно обстежити посіви з метою визначення кількості шкідників чи бур'янів, ступінь загрози від хвороб та необхідність боротьби з ними, а також вибір раціонального способу хімічного захисту рослин (крайовий, стрічковий, суцільний обробіток, вибір препарату, використання оптимальних норм витрати препарату). При цьому необхідно дотримуватись норм витрати пестицидів і кратності обробок, рекомендованих "Списком...." і послідуючими доповненнями.
Обприскування рослин пестицидами в жарку пору року проводиться в ранішні та вечірні години при найбільш низькій температурі повітря, малій інсоляції і мінімальних повітряних потоках. Це дає можливість підвищити ефективність обробітку, зменшити невиробничі витрати пестицидів, їх знос за межі оброблюваних площ і розсіювання в атмосфері.
Не допускається обприскування посівів с/г культур, розміщених з навітряної сторони по відношенню до площ на яких вирощують овочі, фрукти, іде їх збирання чи проводяться ручні роботи. Санітарно - захисна зона в даному випадку повинна бути при наземному сприскуванні не менше 300 метрів, при авіаційному - 1000 метрів. Забороняється також авіаобприскування рослин в радіусі менше
Для запобігання випадків отруєння населення та домашніх тварин проведення авіаційне хімічних обробок лісів необхідно узгоджувати з органами санітарного нагляду і з місцевими органами влади.
В зв'язку з широким використанням пестицидів в особистих господарствах МОЗ щорічно переглядає і затверджує список хімічних засобів дозволених для роздрібного продажу населенню в якому вказуються оптимальні норми витрати препаратів, максимально допустимі кратності та останні строки обробітку.
Заготовляти пестициди для підсобних господарств потрібно в кількості необхідній для обробки наявних площ, не накопичуючи їх запасу. При цьому дуже важливо забезпечити їх безпечне зберігання в домашніх умовах. Зберігати їх слід поза жилими приміщеннями під замком і в недоступних для дітей місцях.
При строгому додержанні регламентів застосування пестицидів в н/г, виконанні вимог санітарних норм та правил при роботі з ними забезпечується не тільки захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів, але й охорона здоров'я населення і навколишнього середовища.
Відновлення механізованих і ручних робіт на ділянках оброблених пестицидами, необхідно проводити у відповідності із встановленими строками. Особи, які перевіряють ефективність хімічного захисту безпосередньо після обробітку, повинні бути в засобах індивідуального захисту.
В цілях охорони бджіл від дії пестицидів обробіток ділянок потрібно проводити в пізні часи шляхом обприскування наземною апаратурою, при цьому пасіки необхідно вивезти не менше ніж на
- точного часу обробітку;
- території та культури, які будуть оброблятись;
- назва препарату, форми і методи його застосування;
- строк, на який потрібно прибирати пасіку від місць обробки чи ізолювати бджіл в гнізді.
Власники бджіл зобов'язані ставити до відома сільські ради, сусідні господарства про місце стоянки своїх бджіл на стаціонарі та кочівках.
ОХОРОНА ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ
1. При охороні поверхневих і підземних вод від забруднення пестицидами необхідно керуватися існуючими ГОСТами та нормативними документами: ДСТУ 3041-95. Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та регіонального використання ресурсів. Гідросфера. Використання і охорона води.
Перелік санітарно-гігієнічних норм "Допустимі рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті", затв. постановою Головного державного санітарного лікаря України N 15 від 10.06.95; ДСанПіН. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання, затв. МОЗ України N 383 від 23.12.96, та іншими.
2. При обробках установлюються санітарно-захисні зони від меж оброблюваних ділянок до водних джерел: при наземному методі з використанням гранульованих форм пестициду -
Розміри санітарно-захисних зон повинні погоджуватися з відповідними установами, що розробляють водоохоронні зони рік.
При необхідності (наявність спеціальних водоохоронних зон, особливостей рел'єфу місцевості, зон відпочинку та ін.) установи санітарно-епідеміологічної служби мають право збільшити санітарно-захисні зони в 2 -3 рази.
3. Відповідними службами для охорони малих річок, а в окремих випадках для водостоків і водойм, встановлюється прибережна смуга водоохоронної зони шириною від 20 до
4. Розчинні вузли, заправні площадки, майданчики для протруювання насіння, майданчики і ванни для обробки худоби повинні бути розташовані на відстані 200 -
5. У санітарній зоні рибогосподарських водойм (не менше
6. Обробка території санітарно-захисної зони допускається у виняткових випадках (поява карантинних шкідників) лише малонебезпечними пестицидами (III і IV клас небезпечності, в т. ч. за критеріями токсичності, віддаленої дії, стійкості та міграції у відповідності з "Гігієнічною класифікацією пестицидів за ступенем небезпечності", ДСанПін 8.8.1.002-98) та погодженням з органами санепідслужби.
7. Категорично забороняється застосування пестицидів у межах першого поясу (суворого режиму) зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел господарсько-питного водопостачання. У межах другого поясу (обмеження) зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання забороняється зберігання та застосування пестицидів. У межах третього поясу (спостережень) зони санітарної охорони підземних джерел водопостачання забороняється розміщення складів пестицидів (постанова Кабінету Міністрів України N 2024 від 18.12.98 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів").
8. При розміщенні об'єктів хімізації (склади, агрохімкомплекси, розчинні вузли і т. ін.) повинні бути здійснені заходи щодо охорони підземних вод (гідроізоляція, вибір ділянок із глибиною залягання ґрунтових вод не менше 2 метрів).
9. При застосуванні пестицидів в індивідуальних господарствах джерела водопостачання (криниці, свердловини та ін.) повинні бути надійно укриті, захищені позатрубні простори.
10. Обробка водойм (із метою знищення водоростей, бур'янів, личинок комарів) можлива тільки з дозволу природоохоронної і санітарно-епідеміологічної служб.
11. При зрощенні площ, які оброблюються пестицидами традиційними засобами та гербігацією, повинно бути виключене утворення поверхневого стоку шляхом суворого дотримання норм поливу, ретельного планування поливних ділянок, удосконалення засобів зрошення. При збігу строків обробок пестицидами і поливу, останній слід проводити до застосування пестицидів.
12. В умовах зрошуваного землеробства при застосуванні пестицидів повинні бути передбачені водоохоронні заходи, які відповідають вимогам нормативно-технічної документації, погодженої з природоохоронною і санітарно-епідеміологічною службами.
13. Категорично забороняється спуск у водойми незнезаражених колекторно-дренажних і стічних вод, що утворяться при митті тари, машин, устаткування, транспортних засобів і спецодягу, які використовувались при роботі з пестицидами.
14. Не допускається забруднення пестицидами водойм, які є приймачами термальних вод, а також комбіноване забруднення водойм тепловим скиданням і біопрепаратами, створеними на основі потенційно патогенних мікроорганізмів.
15. Відбір та аналіз зразків води на вміст пестицидів в джерелах господарсько-питного і комунально-побутового водокористування здійснюється установами санітарно-епідеміологічної служби.
