«ПЕРШИЙ ДИРЕКТОР РЖИЩІВСЬКОГО АРХЕОЛОГО-КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ»
Ларису Сергійчук всі знають, як корінну ржищівчанку від діда-прадіда. Закінчивши середню школу ім. О. Кошового в рідному місті, вона здобула вищу освіту у Київському педагогічному інституті за спеціальністю "Історія".
23 роки працювала науковим співробітником у Шевченківському національному заповіднику в Каневі. Численні екскурсії, наукові дослідження, виступи на наукових конференціях… Так щоденній роботі і збігав час.
За сумлінну працю мала і відзнаки, і нагороди, і численні подяки. Але доля поставила перед Ларисою Володимирівною інший вибір.
У 2003 році міський голова Ржищева М. А. Спичак вирішив створити у Ржищеві археологічний музей. Для цього потрібно було зібрати експонати і, науково опрацювавши їх, скласти ідейно-творчий задум музею, його концепцію, статут, тематико-експозиційний план. Ця складна і відповідальна робота вимагала глибоких знань з музеєзнавства, значних практичних навиків та досвіду роботи. Тож реалізувати задум створення музею він і запропонував людині з досвідом – фаховому спеціалісту Ларисі Сергійчук.
Нелегко було покидати улюблену роботу, колег, друзів. Але рідний Ржищів, його багата історія вабили і кликали до праці. Тож, бажання створити музей, у якому гідно була б представлена історія рідного ржищівського краю, перемогло. Повернулася у скромну батьківську хату, що вже залишилася без своїх дбайливих господарів, і з ентузіазмом, наполегливістю, властивими її характеру, взялася за створення музею, як кажуть, «з нуля».
Спільними зусиллями міської влади Ржищева та Київської обласної держадміністрації, управління культури ОДА в березні 2003 року було створено Ржищівське відділення Київського обласного археологічного музею.(КОАМ).
Протягом двох наступних років Л. В. Сергійчук та її колеги – наукові співробітники О.В. Гудзій та Н.І. Пасека власноруч створили першу експозицію, що розмістилася у двох залах, урочисте відкриття якої відбулося 18 квітня 2005 року.
Під час фестивалю «Ржищівський вінок» містяни та гості Ржищева відвідали презентацію археологічних знахідок Трипільської та Черняхівської культур (розкопки велися в урочищі Ріпниця у 2000 – 2005 р.р.), а також артифактів часів Київської Русі Х – ХІІІ ст. (розкопки в урочищі Іван – гора 1960 – 1969 р.р., 1982 – 1983 р.р.)
За роки своєї роботи музей здобув і меценатів, і прихильників. Має він нині і багато активних помічників, як серед молоді, так і серед літніх людей. Лариса Володимирівна мріяла про відкриття краєзнавчої зали. Тому організувала пошукову роботу щодо збору експонатів фольклорно-етнографічного та краєзнавчого характеру, вела записи спогадів наших земляків про минулі роки.
На роботі вона була для своїх колег не тільки керівником, а й мудрим порадником, консультантом і наставником. Її екскурсії були нестандартні, але завжди такі цікаві.
Лариса Сергійчук постійно займалася науковою роботою. Довга і плідна праця по вивченню спадщини видатного українського вченого Михайла Максимовича, першого ректора Київського університету Святого Володимира (нині університет ім. Шевченка), дала їй можливість стати науковим консультантом під час зйомок ряду науково-документальних кінофільмів: «Михайлова гора: Марія» (студія «Укртелефільм», режисер Р.Р.Єфименко, 1994р), проект Н.Сопіт «Гра долі», 2006 р.,«Мій Шевченко (студія 1+1, проєкт Ю.Макарова, 1999 р) та інш.
Лариса Володимирівна була добре знана у колі науковців з шевченкознавства, археології, працівників архівів та музеїв Київщини, митців, колекціонерів. Мала багато друзів і шанувальників у рідному Ржищеві. А ще вона дуже любила квіти, які займали всю земельну ділянку біля її хати.
У 2007 році Л.В.Сергійчук була нагороджена грамотою виконкому Ржищівської міської ради та пам’ятним подарунком за значний особистий внесок у розвиток музейної справи міста та з нагоди 856-ої річниці Ржищева.
А 17 вересня 2011 року серед великої кількості заходів, приурочених Дню міста, відбулося урочисте відкриття Ржищівського археолого-краєзнавчого музею у старовинному оновленому приміщенні по вулиці Адмірала Петренка. На цю святкову церемонію прибули запрошенні очільники міста, депутати міської ради, представники навчальних закладів,чимало жителів Ржищева. Вони й стали першими екскурсантами музею. Багато теплих слів подяки за свою роботу почули цього дня директор музею Лариса Сергійчук та всі працівники закладу. Особливу вдячність висловили перші відвідувачі талановитим художникам-оформлювачам Семену Равському і його другу Валерію. Так завдяки наполегливості, організаторським здібностям, фаховому вмінню Л.В. Сергійчук та підтримці органів влади у Ржищеві почав діяти Археолого-краєзнавчий музей.
Лариса Володимирівна постійно навчала своїх колег музейної справи, забезпечувала науковість, вимагала творчого підходу до роботи. Вона сповна віддавалась улюбленій справі і такоїж самовіддачі вимагала від свої колег.
Працювати із Сергійчук було непросто, бо у роботі вона завжди ставила «високу планку». Але разом із тим, робота під її керівництвом було дуже цікаво: шліфувалося вміння, розширювався кругозір, із різних джерел черпалися знання, такі необхідні в роботі екскурсоводів. Вона в усьому була прикладом для своїх підлеглих. Надзвичайно працьовита, для наукового дослідження обрала собі найскладнішу тему: «Історія Ржищева ХІV- ХІХ століть». Постійно пропагувала роботу музею у Ржищеві та області.
Організувала видання книжки «Нариси з історії Ржищева», тематичних календарів зі світлинами старовинного міста, його жителів у національному одязі, тематичних буклетів.
Як людина цілеспрямована, Л. Сергійчук мала свої життєві переконання і вміла за них постояти. «Скільки знаю Ларису, вона завжди з чимось чи кимось воювала: із брехнею, лицемірством, із бракоробами, розкрадачами державних коштів, з різним злом», - так згадують про неї колеги по роботі з музею в Каневі.
В житті вона любила все красиве: мистецтво у всій його багатогранності, задушевну бесіду з цікавими людьми, природу рідного Ржищева, подорожі, екскурсії. А ще,- свого молодшого брата, племінників, мала теплі стосунки з родичами. Була гостинною господаркою – радо приймала вдома друзів, щедро і смачно пригощала.
Лариси Володимирівни Сергійчук не стало на 63-му році життя. Багато її задумів, планів, на жаль, залишилися нереалізованими. Та в історію
Ржищева вже назавжди вписано ім’я Лариси Володимирівни Сергійчук, як першого директора археолого-краєзнавчого музею, який вона створила, залишивши на Ржищівській землі такий вагомий слід.
