НЕДОСПІВАНА ПІСНЯ ГАЛИНИ ЧУПИС
Галина Миколаївна прожила коротке, але таке яскраве і насичене життя. Всевишній подарував їй яскраву жіночу долю. Вона вміла бути турботливою, люблячою донькою, дружиною, подругою, колегою.
Народилася Галина Миколаївна в місті Ржищеві. Після закінчення школи вступила на навчання до Харківського університету. А, закінчивши його, викладала українську літературу у Ржищівському гуманітарному коледжі. Саме тут сповна розкрився її талант наставника.
Студенти по-справжньому любили Галину Миколаївну за щирість, доброту, людяність. А вона, як мати, переймалася їхніми радощами і печалями, могла дати мудру пораду, вселити віру у свої сили.
Як учитель, Галина Миколаївна мала високий рівень професіоналізму. Її заняття захоплювали студентів емоційністю і яскравістю мови, здатністю співпереживати, хвилюватися разом із ними. Вона вміла розкрити найголовніше у художньому творі, плекала любов до рідного слова у серцях молоді.
Галина Миколаївна знаходила час для організації зустрічей із письменниками, музикантами, цікавими людьми, для екскурсій у музеї, духовно збагачувала своїх вихованців. Вона створювала прекрасні сценарії літературних свят і проводила їх не тільки в коледжі, а й у міській бібліотеці, у музеї І.-В. Задорожного та в інших культурних закладах міста.
Актори-аматори драматичного гуртка, який створила вчителька, поставили кілька вистав: «Маруся Чурай» - за романом у віршах Ліни Костенко, «Мина Мазайло» - за однойменною пʼєсою Миколи Куліша, «Кайдашева сімʼя» - за однойменною повістю І. С. Нечуя-Левицького та багато інших. Вечори поезії, які були особливо улюбленими у роботі Галини Миколаївни, формували у майбутніх учителів естетичні смаки, любов до літератури, прагнення самим творити.
