Шаленко Микола Гурійович
Микола Гурійович Шаленко народився на Рівненщині в селянській сім’ї. Закінчивши середню школу, вступив на історичний факультет Київського державного універ ситету ім. Т.Г.Шевченка. І, вже будучи молодим учителем, отримав направлення в середню школу селища Лютіж, що на Київщині. А вже за кілька років самовідданої праці його було призначено на посаду директора школи.
В 1967 році, за наказом Міністерства освіти України, сім’ю Шаленків переводять на роботу у Ржищівське педагогічне училище. І Микола Гурійович разом із родиною переїжджає до Ржищева. Його призначають на посаду директора, а дружину, Надію Арсенівну,- на посаду викладача природничих дисциплін.
Почалося нове неспокійне життя. Вищий статус навчального закладу, новий колектив, нові, незвичні для сімʼї умови побуту,- все це створює певні труднощі і проблеми. Та є нова робота, нові обов’язки і відповідальність. Щоправда, попередній досвід керівництва школою добре допомагав у новій роботі.
Та, мабуть, найбільше часу й сили пішло на формування колективу. Миколі Гурійовичу вдалося поєднати досвід, мудрість, знання старших колег з енергією, завзяттям молодих. І колектив оцінив зусилля керівника, підтримав його.
На той час педучилище готувало вчителів початкових класів для шкіл України і не тільки.Авторитет педагогічного училища був високий, щороку все більше абітурієнтів виявляли бажання здобувати освіту саме тут. Тож, не дивно, що за кілька років зʼявилася потреба у відкритті нового відділення – підготовки вчителів трудового навчання. І тоді під керівництвом директора почалося будівництво нового корпусу, що велося, як кажуть, власними силами. У цьому будівництві брали участь, як викладачі закладу, так і студенти. Було закуплено інструменти, матеріали, обладнано майстерні, у яких стояли новенькі столярні верстати. Збудовано, хоч і невеликий, спортивний зал, закуплено інвентар. Знайшлися і викладачі з вищою технічною інженерною освітою. Цей корпус функціонує і нині.
Звісно, не все було так легко і вдало. Адже неодноразово були спроби закрити навчальний заклад, приєднати до іншого. Тоді колектив лихоманило, переживали студенти й батьки, допомагали директору відстояти, зберегти рідне училище – один із найстаріших педагогічних закладів такого типу в Україні🇺🇦
Яким директором був Микола Гурійович? Ліберальним, демократичним, справедливим, іноді - суворим… Він був різним, залежно від ситуації. Але ніколи не робив поспішних рішень і висновків. Складні питання вирішував колегіально, з повагою ставився до колег, по-батьківськи любив студентів. Микола Гурійович був із тієї когорти вчителів, які «серце віддавали дітям».
