АНГЕЛ, ЯКИЙ ДАРУЄ ВІРУ В ЖИТТЯ
Багато вмілих, талановитих лікарів у свій час працювали у Ржищеві. Добру славу і памʼять залишили по себе І.А.Пушняк, Л.Я.Лабінська, А.С.Бойко, Г.Л.Зозовський , Остапенко. Та з особливою пошаною і вдячністю згадують місцеві мешканці лікаря-терапевта Валентину Борисівну Ганенко.
Народилася Валентина Ганенко у 1923 році в Архангельській області. Після закінчення Архангельського медичного університету була направлена на роботу в Саамський район Мурманської області. Можливо і поріднилася б молоденька лікарка з суворим мурманським краєм. Та доля, певно, вирішила по-своєму. І подарувала Валентині зустріч з українським хлопцем.
У Ржищів Валентина Борисівна приїхала вже з чоловіком Андрієм та маленькою донечкою Галинкою. Андрій був родом із села Ходорів Київської області, тому і вирішив проживати з сім’єю в Україні, на рідній землі. Тож, Валентина Борисівна влаштувалася на роботу в Ржищівську районну лікарню лікарем-терапевтом. Відразу зарекомендувала себе грамотним, досвідченим фахівцем. Швидко здобула заслужений авторитет серед співробітників. Згодом зайняла посаду завідуючої терапевтичним відділенням. А з 1974 року по 1976 рік працювала головним лікарем.
Вона була не просто лікарем вищої категорії, а надзвичайно позитивною, знаючою і унікальною людиною. Не зупинялася ні перед якими труднощами у прагненні вилікувати важкохворого і, як кажуть, поставити його на ноги. До підлеглих ставилася справедливо, але завжди вимогливо. І це було запорукою того, що у відділенні завжди панували дисципліна і порядок. А ще мала особливий підхід до кожного пацієнта. До хворих була уважною, чуйною, ставилася до них із сердечною добротою.
Всі, хто знав Валентину Борисівну Ганенко, згадують її лише теплими словами любові і вдячності. Ось як розповідають про неї колеги по роботі: «Я працювала з Валентиною Борисівною у терапевтичному відділенні. Вона була талановитим лікарем і досить яскравою особистістю. Дуже грамотна, високоорганізована, добра і лагідна із хворими. Могла завжди вчасно підтримати, допомогти, заспокоїти і вселити в серце хворого впевненість в одужання».
А ще Валентина Ганенко була активною людиною своєї епохи. Сувора і наполеглива, але завжди справедлива і сильна, - вона вміла знайти особливий індивідуальний підхід, як до кожного підлеглого, так і до кожного хворого. І, ніколи власні проблеми не впливали на її робочий процес. Валентина Борисівна працювала у Ржищівській лікарні аж до виходу на заслужений відпочинок. І в серцях людей, які її знали, назавжди залишилася добрим білим Ангелом, який дарував усім віру в щасливе і здорове життя.
