ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ Й ПОШАНИ. 7 СІЧНЯ - 82-га РІЧНИЦЯ ВИГНАННЯ НАЦИСТСЬКИХ ОКУПАНТІВ ІЗ РЖИЩІВЩИНИ
«…Коли з Ржищева вигнали окупантів, радість була зі сльозами. Бо разом зі свободою прийшло усвідомлення втрат — порожні оселі, зламані долі, мовчання там, де колись лунав дитячий сміх…» Із спогадів свідка подій 1943–1944 років.
Сьогодні ми водночас згадуємо вигнання нацистських окупантів із Ржищівщини та вшановуємо героїчний подвиг і жертовність Українського народу у Другій світовій війні. Це також день пам’яті про страшні сторінки нашої історії — написані болем, кров’ю та людськими жертвами.
Делегація на чолі з Першим заступником міського голови Юрієм Терещенком у складі працівників Виконавчого комітету, відділу культури, Територіального центру та Управління соціального захисту населення вшанувала хвилиною мовчання пам’ять закатованих земляків і загиблих воїнів, які захищали Батьківщину у роки Другої світової війни. Було покладено квіти пам’яті до пам’ятника загиблому воїну в парку імені Тараса Шевченка, а також в урочищі Крутий Вивіз.
У роки Другої світової війни Ржищів перебував в окупації 862 дні.Свідком тих трагічних подій була маленька дівчинка — Ніна. Її батько не повернувся з моторошного урочища…
Зі спогадів Ніни Михайлівни Дудки:
«Я була ще дитиною, коли війна прийшла в Ржищів. Місто швидко спорожніло. Облави, страх і постріли стали нашою щоденною реальністю. Людей забирали просто з домівок, вивозили у невідомість. Особливо страшним було місце, яке називали Крутим Вивозом. Про нього говорили пошепки, бо звідти майже ніхто не повертався.
Там залишився мій батько. Він пішов і більше не повернувся. Для нашої родини Крутий Вивіз став не просто місцем на карті — він став болем на все життя... Ми бачили, як руйнувалися домівки, як голод і холод забирали життя. Та навіть у ті страшні часи люди підтримували одне одного, ділилися останнім шматком хліба й вірили у визволення…»
Минуло багато років, але ці спогади живуть у серцях і сьогодні. Особливо гостро вони відчуваються нині, коли Україна знову виборює свою свободу. Бо війна завжди однакова у своїй жорстокості. І водночас вона завжди відкриває силу й незламність нашого народу.
Пам’ятаємо кожну родинну історію.
Пам’ятаючи минуле — виборюємо майбутнє.
Наш народ вистояв тоді — вистоїть і тепер.
Управління культури Департаменту культури та туризму Київської ОДА
