Панченко Віктор Іванович

 Віктора всі знали, як порядного і турботливого чоловіка, готового щомиті прийти на допомогу кожному…

ПАНЧЕНКО
Віктор Іванович
(23.12.1975 – 31.10.2016)

Віктор народився у селі Ведмедівка, нині Ржищівської громади. Тут пройшли його дитячі роки, тут розквітла юність. Звідси після закінчення 9-го класу Піївської загальноосвітньої школи пішов здобувати професію до Ржищівського професійно-технічного училища №28, нині ДНЗ "Ржищівський професійний ліцей", де отримав спеціальність тракторист-машиніст. А потім була строкова служба у лавах Збройних сил України. За відмінне виконання своїх обов’язків водій-електрик військово-пожежної частини Віктор Панченко отримав звання молодшого сержанта. Після служби повернувся в рідне село, одружився, порадів народженню сина Вадима. За яку б роботу не брався, виконував її на совість: і тоді, коли трудився на фірмі «Верес», і тоді коли працював на підприємстві «Еко-Пак» чи на заводі «Радіатор».

У серпні 2015-го Батьківщина покликала своїх мужніх синів на захист від ворога. І Віктор став солдатом, який неодноразово брав участь у складних бойових діях в зоні АТО, захищаючи територіальну цілісність України. А коли закінчився мобілізаційний термін, продовжив свою службу за контрактом. Мовляв, хто, як не я? І всі його розуміли, бо знали про готовність цього порядного чоловіка іти на допомогу кожному, хто її потребував.

Та у жовтні 2016-го жорстока війна, нав’язана ворогом українському народові, на 41-му році обірвала життя Віктора Івановича Панченка…

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!