Пироженко Анатолій Анатолійович

 Анатолій мав золоті руки і за свою роботу завжди отримував щиру вдячність і повагу людей

ПИРОЖЕНКО
Анатолій Анатолійович
(04.11.1982 – 06.01.2025)

Дитинство і шкільні роки Анатолія Пироженка тісно пов’язані з мальовничим містом Ржищів. Тут листопадового дня 1982-го року він вперше вдихнув простір рідного Придніпров’я. Тут зробив перші кроки, пройшов стежками свого раннього дитинства та пішов навчатися до школи ім. Олега Кошового. У рідному Ржищеві Анатолій ріс і мужнів. А після навчання у школі вступив до Ржищівського ПТУ-14, де здобув професію будівельника. З нею і вийшов на свою трудову дорогу. Робота приносила йому задоволення та щиру вдячність людей. Про нього казали: «Майстер – золоті руки».

23 квітня 2024-го року Анатолій Пироженко став на захист Батьківщини у лавах Збройних Сил України. Він ніс службу на посаді гранатометника 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького батальйону 93-ої бригади. Самовіддано і сміливо боронив він рідну землю від ворога з позивним «Пирог».

Та 06 січня 2025-го року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку життя відважного Захисника України обірвалося. Осиротіла сім’я безстрашного Героя, де його так і не дочекалися мати, дружина, двоє синів, брат та сестра.

З великими почестями жителі Ржищівської громади провели в останню дорогу свого відважного земляка. Свій останній спочинок Анатолій Анатолійович Пироженко знайшов на Алеї Героїв рідного міста Ржищів.

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!