Погребний Валерій Володимирович

  Валерій був командиром танка, якому довіряли найскладніші завдання

ПОГРЕБНИЙ
Валерій Володимирович
( 02.04.1984 – 31.03.2025 )

Валерій народився 2 квітня 1984-го року у місті Києві. В столиці пройшло його дитинство, шкільні та юнацькі роки. Коли закінчив школу, то разом з атестатом отримав і посвідчення «кухаря».

Ще в ранньому віці Валерій втратив обох батьків. Тож звик дбати про себе сам. Спочатку пройшов строкову військову службу. А повернувшись додому, зустрів блакитнооку красуню Катрусю, яка на його юні почуття відповіла взаємністю. Тож, у 2008-му вони побралися та й оселилися в Білій Церкві. Через рік їхня сім’я поповнилася донечкою Полінкою.

Коли в 2014-му році над Україною зависла небезпека, Валерія призвали до війська. У складі військової частини В2731 (тридцята окрема механізована бригада) він на посаді командира танка з позивним «Танчик» боронив рідну землю від ворога на Донецькому напрямку, за що від Президента України отримав нагороду, медаль «За участь у антитерористичній операції». У 2015-му Валерій демобілізувався і повернувся до родини.

З початком повномасштабного вторгнення Валерій Погребний з першого ж дня війни знову, як командир танка, у складі третьої окремої важкої механізованої Залізної бригади військової частини А2573 захищав рідну землю на Харківському напрямку. Але бойова напруга та поранення підірвали його здоров’я та розбудили давні недуги.

31 березня 2025-го року Україна попрощалася зі своїм мужнім сином Валерієм Володимировичем Погребним, який пішов у вічність в одній із лікарень міста Біла Церква. Свій вічний спочинок безстрашний «Танчик» знайшов у Великопріцьківській землі.

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!