Покойовий Іван Володимирович

 Іван наостанок побачив світанок, сонячний промінь та краплю роси… Йому назавжди залишилося 20 років…

ПОКОЙОВИЙ
Іван Володимирович
(21.07.2003 – 27.08.2023)

Іван народився та жив у місті Українка, що на Київщині. Та його гомінливе дитинство прудко промчало у селі  Кузьминці, нині Ржищівської громади. Тут він проживав та навчався у Ржищівському ліцеї «Лідер». Спеціальність майстра з монтажу альтернативних джерел енергетики отримав у коледжі міста Київ. Хлопець прагнув вчитися далі.

Він ніколи не тримав у руках зброю, та коли на рідну землю прийшла війна, у свої дев’ятнадцять пішов захищати Батьківщину. Так, у жовтні 2022-го він пройшов базовий курс бойової підготовки, потім - сержантський курс і за три місяці у свої юні роки став головним сержантом взводу, командиром відділення полку «Азов». Відважний, принциповий, він не боявся відповідальності і завжди був у перших рядах на  найнебезпечніших ділянках фронту. Якось він пояснив мамі своє життєве кредо словами пісні: «Для чого Бог забирає найкращих? Для того, щоб ти став міцнішим і кращим». Без вагань і виправдань Іван Покойовий з позивним «Тяж» завжди йшов туди, де було найважче. Він казав: «Полк «Азов» — це найкраще, що могло зі мною статися. Тут я знайшов однодумців і друзів, які готові стояти один за одного до загину». Друзі та бойові побратими пророкували хлопцю велике майбутнє. Та він не встиг…

В його останній серпневий ранок втернилася жорстока куля ворожого снайпера, обірвавши ще зовсім юне життя. Івану Володимировичу Покойовому назавжди залишилося 20 років… З великими почестями відважного Героя поховано на алеї Героїв у місті Ржищів.

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!