Саченок Володимир Миколайович

 Володимир ціною власного життя врятував своїх бойових побратимів…

САЧЕНОК
Володимир Миколайович
(03.06.1994 – 08.04.2024)

Від самого народження для Володі рідною малою Батьківщиною було місто Ржищів. Тут він народився, ріс і ходив до школи. Тут, у Ржищівському будівельному технікумі, здобув і професію. Він любив своє рідне місто і пишався тим, що є частиною його вируючої життям душі. Коли зустрів свою долю та одружився, Володимир влаштувався на роботу в столиці. Попереду було ще так багато мрій, планів, хороших задумів… І, можливо, він, молодий і завзятий, зробив би ще так багато добрих справ і досягнув би всього того, про що мріяв, але…  

Непроханий ворог підступно вдерся на рідну землю, і Володимир Саченок, не роздумуючи, добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Не шкодуючи себе, він з позивним «Маляр» в найгарячіших боях захищав Україну від жорстоких окупантів. Був командиром бойової машини, командиром відділення І-ї  роти спеціального призначення військової частини. 

На початку квітня 2024-го, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка, він разом з бойовими побратимами потрапив під ворожий вогонь і ціною власного життя врятував своїх друзів… Того дня Україна втратила ще одного свого відважного сина, яким був Володимир Миколайович Саченок. З великими почестями земляки провели його в останню дорогу і поховали на Алеї Героїв у рідному місті Ржищів.

За мужність і відвагу Володимир Миколайович Саченок нагороджений Почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» та відзнакою «Ветеран війни».
 

ГЕРОЯМ УКРАЇНИ – ВІЧНА СЛАВА!